Стефанчук видалив скандальний коментар «моральні засади суспільства – це совок», але суспільний резонанс вже не видалити

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук опинився в центрі масштабного скандалу після свого коментаря у Facebook, де він назвав моральні засади суспільства «совком». Але невдовзі цей коментар був видалений. Проте резонанс у соцмережах лише посилюється, українці обурені новими змінами у Цивільному кодексі та позицією української влади.

Історія почалася з допису голови руху «Всі разом!» Руслана Кухарчука на його Facebook-сторінці, де він розкритикував ухвалені у першому читанні законопроєкти №14056 та №14057 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією)». Експерт попередив, що пропоновані зміни несуть у собі «вкрай радикальні і небезпечні» ідеї – зокрема, намір «скасувати чинний принцип законотворчості – «не суперечити моральним засадам суспільства», замінивши його на «узгоджуватися з доброзвичайністю».

Підтримай нас – зроби донат!

Під цим дописом Стефанчук написав свій скандальний коментар: «Моральні засади суспільства, як і кодекс будівничого комунізму, – це совок». Проте нині цей та інші його коментарі під дописом не вдається знайти, тобто станом на зараз вони видалені, як можна припустити, самими паном Стефанчуком.

Тим часом публікація Кухарчука набрала понад 840 000 переглядів, 14 000 реакцій, більше ніж 2400 коментарів і понад 3600 поширень лише у Facebook. В цій дискусії користувачі, від звичайних громадян до науковців і правників, висловлюють глибоке обурення. Українці називають його висловлювання антихристиянським і небезпечним для правової системи держави.

Наталія Спасенко у своєму розгорнутому коментарі пояснила принципову різницю між поняттями моралі та звичаєвості: «Мораль і звичаєвість – два різні феномени. Мораль нормативна і походить від авторитету, наприклад, від Бога, і триває незалежно від обставин. Моральна норма не втрачає своєї дієвості, навіть якщо її ніхто не виконує, бо черпає свою нормативність не від історичної ситуації, політичних трендів, економічних обставин. Звичаєвість – те, що узвичаєно, прийнято в даному соціумі. Тобто сьогодні одне вважається добрим, через 25 років – інше. Частка “добро-” нічого не змінює, бо “добро” як “норма”, як зразок визначається статистично. Якщо щось узвичаїлось, значить і стало доброзвичаєвим. В сучасному світі доброзвичаєвість – це продукт соціальної інженерії».

На її думку, виключення поняття моралі з Цивільного кодексу є ознакою «морального релятивізму», який руйнує саму основу європейської цивілізації: «Вилучення поняття моралі з юридичного словника відображає сучасну тенденцію морального релятивізму, яка супроводжує демонтаж європейської юдо-християнської цивілізації».

Maryna Zelenyuk різко розкритикувала діяльність парламенту загалом: «Депутати Верховної Ради України постійно знищують Україну новими антиукраїнськими законами. Вся їхня діяльність є аморальною». Вона заявила, що для депутатів «аморальність стала нормою», а тому «не дивно, що вони голосують за те, щоб прибрати вимогу приймати закони, що «не суперечать моральним засадам суспільства». На її думку, така позиція «просто узаконює те, що вже відбувається».

Олег Дудич, у свою чергу, нагадав, що мораль у праві – це не радянський винахід, а давній цивілізаційний принцип: «Моральні принципи суспільства підкреслювала лише радянська система?! Уже давньогрецькі та давньоримські мислителі мали розуміння того, що закони мають ґрунтуватися на певних вищих, справедливих і моральних засадах».

Він зазначив, що саме мораль і гуманізм стали основою сучасних правових систем, тоді як «совкова мораль» справді існувала, але була «ідеологічним інструментом виховання «нової людини». На думку Дудича, Стефанчук, називаючи мораль «совком», плутає мораль як явище з радянською ідеологією.

Сергій Лисенко назвав висловлювання голови парламенту «не просто небезпечним, а таким, що підриває концепцію прав людини»: «Скасувати мораль у праві – це не реформа, а духовна деградація. Мораль – це фундамент людської гідності, а не радянський пережиток».

Yuliya Azizova звернула увагу на міжнародний контекст і європейські стандарти: «Схоже, хтось дуже поспішив оголосити слово «мораль» – «совком», а міжнародне право «не на часі». Але є невеличка проблема: Європейська конвенція з прав людини і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права – які Україна ратифікувала – чітко використовують поняття «охорона моралі», «моральні засади», «моральне виховання».

Азізова зазначила, що в Європейському Союзі поняття моралі є правовим і ціннісним орієнтиром, а в Україні, схоже, намагаються від нього відмовитися. «То ми рухаємося в Європу чи в експериментальний заповідник без цінностей? Якщо «мораль» – це «совок», то виходить, що аморальність – це модерн? Безціннісність — це прогрес?»

Вона завершила свою репліку зауваженням: «Європейські стандарти будуються не лише на паперових законах, а на системі цінностей – якраз на тій самій моралі, яку нам зараз намагаються оголосити пережитком. Тож, може, перш ніж боротися з «совком» у словнику, варто подивитися, де він сидить насправді».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram