Росія вбиває цілими сім’ями. Історія родини Воронових

Вночі 30 липня Росія завдала ракетного удару по селищу Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок близько 1:20 ночі, від якого залишився тільки фундамент.

У ньому жила родина Воронових. За попередніми даними загинули всі, хто перебував там тієї ночі – загалом 10 людей (обидва батьки, семеро дітей та півторарічний онук). Але станом на зараз ідентифіковані батьки і троє дітей: Артем Воронов, 47 років, його дружина Олена, 41 рік, а також Марк, Азарій Ілай та Емілія. Доля решти дітей – Захарія, Домініки, Віоріки, Федеріки та півторарічного онука Артема поки з’ясовується. Удар був такої сили, що під завалами знайшли лише фрагменти тіл, і точно встановити, кому вони належать, можуть тільки експертизи.

Сімнадцятирічний Марк відмінно навчався на залізничника у технікумі при ПівдГЗК у Кривому Розі. Разом з ним у родині росли Домініка, 15 років, Віоріка, 14 років, Захарій, 12 років, Азарій Ілай, 11 років, Федеріка, 10 років, та наймолодша Емілія, 6 років. У ту ніч у будинку перебував і півторарічний онук Артем – дитина найстаршого сина, який зараз захищає Україну в лавах ЗСУ. Хлопчика привезли до бабусі й дідуся в гості за кілька днів до удару.

Власниця освітнього центру Людмила, де минулого літа займалася шестирічна Емілія, розповіла офісу «Всі разом!», що згадує дівчинку як дуже охайну, життєрадісну та позитивну дитину з чудовою пам’яттю. За її словами, Емілія успішно пройшла підготовку до школи і завдяки своїй завзятості та готовності пішла до першого класу раніше, оскільки дитячий садок на той момент не працював. Розповіла Людмила і про Домініку: «Це найкраща подруга моєї сестри. Найгірше те, що вона вчора планувала їхати до друзів з ночівлею. Але не склалися ці плани, і перенеслася ця поїздка на сьогодні. Дитина могла б бути живою, але доля так склалася».

Артем і Олена виховували десятьох дітей і вже мали трьох онуків. Троє найстарших давно живуть окремо: Данило служить капітаном в артилерійських військах ЗСУ, донька Ауріка живе в Німеччині, а син Матвій – у Польщі. Вночі Матвій писав у місцевому телеграм-каналі, запитуючи, чи хтось із рідних живий. Місцева мешканка відповіла йому, що від хати не лишилося нічого, крім фундаменту.

Ще одна мешканка Радушного, Людмила, розповідає офісу «Всі разом!» про подружжя: «Артем і Олена самі виросли у багатодітних родинах. Вони покохали одне одного ще школярами, десь у 13 років, і відтоді не бачили нікого, крім одне одного. Олена добре вчилася і вступила на навчання на відмінно.

Будинок, який Росія знищила цієї ночі, подружжя збудувало власними силами. Батьки не могли їм допомогти – самі виховували багато дітей. Артем і Олена заробляли і добудовували житло самотужки. Олена була дуже творчою людиною – вишивала, робила різні вироби, вирощувала квіти і рослини. Раніше вона працювала в школі, а останнім часом – у відділі освіти громади. Артем був енергетиком, до якого зверталося все селище. Він лагодив навіть те, з чим не могли впоратись інші, і не дивився на негоду, вихідний чи вечірню годину. Діти родини завжди були охайними й ввічливими».

Про Олену розповіла офісу «Всі разом!» і її близька подруга Наталія, з якою вони товаришували і разом працювали: «Ми з Оленою товаришували сім років. За цей час вона стала для мене не просто колегою, а близькою людиною. Її донька Емілія майже виросла у нас на очах, так само як і інші діти. Азарій Ілай, Емілія та Федеріка були найкращими друзями моїх дітей, часто гралися у нас на подвір’ї. Ці щасливі дитячі моменти назавжди залишаться в моєму серці». Діти Воронових навчалися в Радушненському ліцеї, відвідували різні гуртки – рукоділля, шахи, волейбол та інші. За словами Наталії, вони завжди були усміхненими, охайними та гарно вихованими – «у цьому відчувалася велика любов і щоденна праця їхніх батьків».

Олена з дітьми відвідувала зібрання церкви «Благословіння» в Радушному. У листопаді 2024 року від ракетного удару загинули дружина і троє дітей Максима Кулика, який також належав до цієї церковної спільноти. Це невимовне горе для громади церкви, яка вже вдруге втрачає своїх людей через російський терор.

Як розповіли ТРК «Рудана» служитель церкви Микола Королюк та вчитель недільної школи Микола Скрипнік, це була надзвичайно добра і порядна родина. «Дуже добра і порядна була сім’я», – каже Микола Королюк. «Завжди чисті, охайні, гарно виховані. Олена була дуже гарною мамою і бабусею. Батько благословляв своїх дітей, коли ті народжувались», – додає Микола Скрипнік.

У перші хвилини після удару серед ночі односельці одразу кинулися на допомогу: вони розбирали завали, шукали вцілілих, кликали людей і плакали. Нині вся громада об’єдналася, щоб підтримати рідних, які залишилися живими, та допомогти з організацією похорону.

Президент Володимир Зеленський відреагував на трагедію в своєму дописі, наголосивши на необхідності посилення ППО: «Це російське зло можна зупинити тільки всім світом. Ніхто у світі не може бути залишений сам на сам проти такого терору. І коли ми говоримо, що Україні потрібні ракети для «петріотів», коли ми шукаємо спроможності, щоб захищатися від російської балістики, ми говоримо не про абстракції. Ми говоримо саме про такі сім’ї, про саме таких людей, які можуть жити, якщо є чим збивати російські ракети – якщо партнери допомагають із перехоплювачами. Сім’ї, які можуть загинути, якщо російські «іскандери» немає чим зупиняти».

Військовий Данило Воронов на руїнах власного будинку оплакує найдорожчих.
Російський удар по Радушному забрав життя його батьків, братів, сестер та півторарічного сина Артема.

Президент закликав, щоб історію родини Воронових побачили ті, хто ухвалює рішення в Пентагоні, європейських столицях і всюди у світі, де є можливість допомогти Україні захистити життя людей.

Завтра, 31 липня, у місті Кривий Ріг оголошується день жалоби за загиблими.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram