«Моральні засади суспільства – це совок», – голова парламенту Руслан Стефанчук

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у коментарі під дописом голови руху «Всі разом!» Руслана Кухарчука заявив: «Моральні засади суспільства – це совок». Дискусія почалась навколо законопроєктів №14056 та №14057 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією)» та проголосованих у Верховній Раді у першому читанні.

Історія почалася з допису Руслана Кухарчука, у якому він оприлюднив критику зміни до Цивільного кодексу і попереджав про «вкрай радикальні і небезпечні зміни», зокрема про намір «скасувати чинний принцип законотворчості – «не суперечити моральним засадам суспільства», замінивши його на «узгоджуватися з доброзвичайністю». За твердженням Кухарчука, ці законопроєкти «підривають природні права людини, руйнують інститут сім’ї, суспільну мораль, національні цінності та створюють умови для моральної й соціальної деконструкції суспільних відносин».

Під цим дописом Руслан Стефанчук залишив коментар, який вже спричинив резонанс у суспільстві: «Моральні засади суспільства, як і кодекс будівничого комунізму, – це совок. А права є особисті, а немайнові — то це одна з їхніх ознак, а не сутність». Ця фраза викликала хвилю обурення і стала приводом для загострення дискусії про ролі моралі, сім’ї та міжнародних стандартів у формуванні права.

У відповідь на коментар спікера Кухарчук написав: «Можливо, просто в минулому учасник команди КВК Руслан Стефанчук не сповна обізнаний у фундаментальних міжнародних юридичних документах, які нині регулюють правові системи цивілізованих держав. А тому я покладу на себе тягар поінформувати для початку про такі два документи, ратифіковані українським парламентом… 1. Європейська конвенція з прав людини: статті 6, 8, 9, 10, 11, 21. 2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: статті 12, 14, 18, 19, 21, 22, 28».

Голова «Всі разом!» пояснив, що «ці фундаментальні правові документи містять у перерахованих статтях зокрема такі слова і словосполучення: мораль, моральність, інтереси моралі, захист моралі, охорона моралі, високі моральні якості, з міркувань моралі, забезпечувати моральне виховання, моральність населення».

До розмови підключився і юрист Олександр Храпач. Він підготував розлогу аналітику щодо загроз запропонованих змін у Цивільному кодексі на сайті Кабінету експертів.

У відповідь на коментар голови парламенту Храпач звертає увагу, що законопроєктами «пропонується виключити з правового поля як нібито «совкову» норму регулювання, – загальноприйнятий і відвічний принцип побудови суспільних відносин, – відповідно до «моральних засад суспільства». На думку експерта, коментар Стефанчука «підтвердив ціль законопроєктів – знищення такого важливого правового регулятора поведінки в суспільстві як «моральні засади суспільства» та інші наші застереження щодо намірів подальшого скасування Сімейного Кодексу України, з переведенням положень про сімейні відносини в окремий розділ Цивільного Кодексу».

Храпач описує можливі наслідки змін: «Це призведе до депопуляції сімейних цінностей і невілювання їх до рівня цивільно-правових (набувальних, договірних, – з метою доступу до шлюбу одностатевих осіб), а не природних, засадничих, невід’ємних прав виключно чоловіка і жінки, за біологічною ознакою, вступати в шлюб і створювати сім’ю, народжувати і виховувати дітей, відповідно до своїх переконань, віри, моралі, тощо».

Експерт підкреслює, що поняття «моральні засади суспільства», «суспільна мораль» чи «моральність населення» «не є “совковими”, а являються загальноприйнятим основним правовим регулятором суспільних відносин», і наводить правові аргументи щодо їхньої ролі. Він робить висновок: «Отже, можна виснувати, що в міжнародному і національному законодавстві “моральні засади суспільства чи то суспільна мораль”, являються релевантними джерелами права і мають пріоритет в застосуванні над особистими правами людини».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram