Місце Бога, сім’ї і України у різдвяних і новорічних привітаннях Зеленського, Сирського, Стефанчука і Свириденко

Громадянський рух «Всі разом!» послідовно відстоює християнські цінності, інститут шлюбу і сім’ї, україноцентризм і дієвий суверенітет Української держави. Для нас важливо, щоб публічні заяви представників влади не розмивали ці основи, а навпаки – чітко їх артикулювали й захищали. Відтак ми моніторимо ключові промови керівників держави на предмет наявності або відсутності в них зазначених цінностей і пріоритетів.

Цього разу проаналізували різдвяні та новорічні привітання Президента України Володимира Зеленського, Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.

Підтримай нас – зроби донат!

Християнські цінності
Найвиразніше християнський вимір присутній у різдвяних привітаннях. Президент Володимир Зеленський прямо говорить про Різдво як про подію християнської віри, згадуючи «Народження Сина Божого» та завершуючи звернення словами: «Христос народився! Славімо Його!». Також він чітко протиставляє Росію християнству, наголошуючи: «Так б’ють безбожники. Так роблять ті, хто не має абсолютно нічого спільного з християнством і будь-чим людським».

Олександр Сирський у своєму зверненні називає свято «Різдвом Христовим», підкреслюючи його значення для кожної української родини.

Руслан Стефанчук також посилається на «Різдво Христове» як на «свято світла», згадує молитву і віру, однак робить це більш узагальнено, без глибокого християнського наповнення.

Юлія Свириденко у своєму привітанні будує текст навколо молитви: «Мільйони українців запалять свічку і піднесуть руки в молитві з вірою в серці», завершуючи звернення традиційним: «Христос Рождається! Славімо Його!». У її словах християнська віра постає як жива основа надії та витривалості народу. Також вона чітко декларує, що Україна – Богом дана нам земля: «Щоб ми, українці, і далі були на своїй Богом даній вільній землі».

Загалом у всіх проаналізованих різдвяних зверненнях християнський вимір подано доволі обмежено, що виглядає недостатнім з огляду на те, що Різдво Христове є насамперед християнським святом із чітким духовним і богословським змістом, а не лише культурною чи символічною подією.

У новорічних зверненнях християнська тематика і термінологія відсутня у всіх промовах.

Сімейні цінності
Тема родини є наскрізною у більшості різдвяних привітань. Володимир Зеленський говорить про «щастя, коли збирається вся сім’я за столом», про дітей, батьків, спільну молитву та бажання «щоб кожна українська родина жила в злагоді». Родина у його зверненні постає як те, що українці захищають у війні як одну із найважливіших речей.

Олександр Сирський наголошує на жертовності військових заради сімей: «стояти на варті їхнього спокою», щоб «наші діти, наші батьки та всі близькі могли побачити першу різдвяну зірку». У новорічному зверненні він знову повертається до цієї теми, говорячи про повернення додому й обійми з рідними.

Руслан Стефанчук звертається до родин військових, до матерів, дітей і близьких через подяку та згадку про відповідальність перед «майбутніми поколіннями». Водночас родина не демонструється як фундаментальна цінність, а радше як елемент загальної єдності.

Юлія Свириденко робить сімейний вимір центральним: спільний різдвяний стіл, повернення захисників і захисниць, повернення дітей з полону та окупації, «щоб всі рідні зібралися за одним столом».

Україноцентризм і суверенітет
Україноцентричні акценти присутні у всіх зверненнях, однак їхня глибина та послідовність різняться. У різдвяному привітанні Володимира Зеленського фокус зроблено на захисті «своєї землі, своїх родин», на праві українців бути разом «як одна велика родина». Водночас у новорічному зверненні домінує риторика міжнародних домовленостей, ролі США, Європи та «всього світу». Президент неодноразово наголошує на необхідності рішень щодо гарантій безпеки для України «Конгресом Сполучених Штатів, європейськими парламентами, усіма партнерами», а також підкреслює, що «Україна потрібна Європі, а Європа – Україні».

Олександр Сирський у своїх зверненнях повністю зосереджений на Україні, Збройних Силах та народі. У його словах відсутні апеляції до міжнародних партнерів чи зовнішніх інтересів. Суверенітет тут подається як факт, що захищається силою і жертовністю українських воїнів.

Руслан Стефанчук зазначив, що мир «не може означати втрату нашої історії, суверенітету чи права бути собою». Водночас він робить сильний наголос на «міжпарламентській взаємодії» та співпраці з партнерами «задля збереження міжнародної підтримки» і боротьби за «спільні цінності».

Юлія Свириденко формулює україноцентризм у ціннісній площині: «щоб ми, українці, і далі були на своїй Богом даній вільній землі». Суверенітет у її зверненні не пов’язується з міжнародними компромісами чи партнерами, а подається як природне й дане Богом право народу.

Аналіз різдвяних і новорічних привітань української влади показує: християнські та сімейні цінності переважно артикулюються саме у різдвяному контексті, тоді як новорічні звернення зводяться до політичної, військової та дипломатичної риторики. Рух «Всі разом!» і надалі публічно наголошуватиме: без чіткого утвердження християнських цінностей, захисту сім’ї та безумовного пріоритету національних інтересів неможливі ані справедливий мир, ані майбутнє України.

Рух “Всі разом!”

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram