ЛГБТ-прапори важливіші за пандуси: між безбар’єрністю та профанацією

(Первинне заглавне зображення до цієї публікації видалене у зв’язку з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1623 від 24 липня 2025 року. Дане Рішення оскаржене до Київського окружного адміністративного суду 30 липня 2025 року). 

Нещодавно Київська міська державна адміністрація (КМДА) спровокувала значний суспільний резонанс, змінивши свої аватарки в соцмережах, додавши на них ЛГБТ-прапори. Щоправда, він довго не провисів – через обурення суспільства на наступний день вони прибрали ідеологічну айдентику. Але позицію не змінили – пояснили, що це «черговий крок на підтримку політики рівності, толерантності та безбар’єрності».

Також в окремому дописі написали: «Безбар’єрність – це не лише про фізичний доступ. Це і про можливість кожної людини почуватися в місті своєю, прийнятою і захищеною, бути почутою, впливати на рішення, брати участь у житті міста без страху стигматизації чи дискримінації».

Підтримай нас – долучайся або зроби донат!

Це викликало широкий резонанс у суспільстві. Адже по-перше — ситуація з безбар’єрністю у столиці жахлива. А по-друге — поєднання теми ЛГБТ та теми безбар’єрності є абсурдною.

«Аморальним політикам і чиновникам легше розфарбувати свій логотип у політичний комсомольский шестиколор, ніж нарешті запустити масово великі автобуси на маршрути і перебудувати всі зупинки і бордюри так, щоб будь-які візочники могли без проблем дістатися в будь-яку точку міста громадським транспортом», — написав голова організації «Всі разом!» Руслан Кухарчук.

Артем Рудень, ветеран з пораненням хребта та голова благодійного фонду «Шокер», також виступив з гострою критикою такої риторики. В розмові з журналістом руху «Всі разом!» він зазначив: «Безбар’єрність — це для людей, які отримали поранення тіла, які пересуваються на кріслах колісних, на протезах… Це умови для таких людей, щоб потрапити в аптеку, банк, кафе, в будь-яку структуру… Я не можу зрозуміти, при чому тут безбар’єрність до ЛГБТ».

Рудень також наводить приклад абсурдності системи: «Я собі в під’їзді вибивав пандус. Рік я його чекав. Щоб я міг самостійно виїхати». А ще наголосив, що для його побратима, якому потрібен навіть не один, а два пандуси, влада відмовляє через «відсутність коштів». «Я знайшов спонсора, бізнесмена, який погодився профінансувати, а мені кажуть: “Ми ж вам дозволу ще не дали”».

Особливе обурення в Рудня викликає цинічне поєднання теми ЛГБТ із безбар’єрністю. «Я не розумію, як вони змогли ЛГБТ прирівняти до безбар’єрності. В чому їхня безбар’єрність? Я хочу задати питання всій нашій владі…». Він неодноразово наголошує, що ветерани опиняються у повній ізоляції без пандусів, без підтримки, тоді як адміністрація займається символічними акціями.

Щодо ЛГБТ-пропаганди Рудень заявляє прямо: «Я не розумію, коли в країні йде війна, а вони готують паради. Логіка? Ми йшли на війну за родину, за сім’ю, за державу, щоб народжувалися дітки… Моя дитина відкриває TikTok, а там сидить накрашений чувак і щось розказує».

У підсумку, звертаючись до українців і влади, Артем закликає не марнувати кошти на паради і ідеологічні кампанії: «Влада має займатися найпростішим — зробити пандуси. Навіть якщо там сьогодні немає ветерана — завтра буде. Людина має змогу хоча б виїхати на вулицю і побачити світло життя. А не бути замкненою в квартирі».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram