Берегиня життя

Голова Всеукраїнського благодійного фонду «За гідність людини», резидент Кабінету експертів.

Кожного дня вона рятує життя ненароджених дітей і допомагає молоді зробити крок у відповідальге батьківство. Понад 1000 лікарів, які змінили своє ставлення до абортів на користь життя. Сотні консультувань та учасників семінарів по всій Україні та за кордоном. Понад 20 років, пані Геня, веде публічну діяльність. Вона стала членом Європейського Інституту Сімейної  освіти –  IEEF/EIFLE. Виступає з семінарами і лекціями, бере участь в організації круглих столів, конгресів, міжнародних конференцій з проблем збереження життя від моменту зачаття до природної смерті, підготовки до подружнього життя, планування вагітності. Здобула чисчисленні подяки за свою діяльність від органів влади різних рівнів, закордонних організацій, зокрема від директора Європейського центру HUMAN LIFE INTERNATIONAL-EUROPA, відзнаку CONGRESO INTERNATIONAL PROVIDA в Мадриді, Іспанія. Нагороджена медаллю IV WORLD CONGRESS OF FAMILIES (ІV Всесвітній Конгрес Сім’ї ) у Варшаві. Разом зі своєю сім’єю здобула звання «Сім’я Року» – за підсумками 2008 року. На підставі чого, родина була занесена до книги «Сім’я – золотий фонд Києва».

 

Життєве випробування призначило місію

 

Я щаслива дружина, щаслива мати, щаслива жінка, берегиня сімейного вогнища. Маю повну підтримку, найперше, чоловіка, а також розуміння та допомогу дітей. Від народження ми з чоловіком прищеплювали своїм дітям усвідомлення цінності людського життя від зачаття.  Діти знали, що вже від зачаття про них турбувалися батьки, любили, чекали їхнього народження.  І позитивне ставлення зараз до моєї діяльності є результатом плекання в сім’ї атмосфери любові. Кожне людське життя – дане Богом. Воно є безцінним і неповторним. Чоловік і жінка, поєднуючись у шлюбі, залучаються до Божого плану продовження роду людського.

Лікарі дивувались: Вам потрібна дитина чи вам потрібна здоровадитина?
Ми відповіли: нам потрібна дитина, яку дає нам Бог

Ми  з чоловіком пройшли через страшне випробування. Нашій третій дитині, яка мала народитися, був фактично підписаний лікарями смертний вирок: “Народжувати не можна! Направити на штучне переривання вагітності”. У випадку незгоди нам  малювали майбутнє в темних фарбах з хворою дитиною. Лікарі дивувались: “Вам потрібна дитина чи вам потрібна здорова дитина?!” Ми вирішили: нам потрібна дитина, яку дає нам Бог. Я дуже вдячна своєму чоловікові за підтримку. В таку важку, вирішальну хвилину він без жодного сумніву сказав: “Ні! Аборт ми робити не будемо”. І я абсолютно впевнена, що жодна жінка не піде на аборт, якщо відчує повну підтримку батька дитини. І ось саме тоді нам необхідно було  захищати свою дитину, яка росла і розвивалась в лоні. Саме тоді я зрозуміла, що ненароджені  діти потребують захисту.

Геня Самборська викладає на сесіях Форуму «Всі разом!»

Часто дивлячись на нашого третього сина (до слова, він народився здоровим хлопчиком), я з острахом думаю, що його могло не бути. Я зберегла той документ, де лікар одним розчерком пера віддав перевагу смерті. Зберегла, щоб показати своїм дітям, коли вони стануть на порозі дорослого життя і можливо, теж будуть стояти перед вибором.

 

Повертаючи гідність людині

 

Після аварії на Чорнобильській АЕС  багато українських сімей  боялися  народжувати дітей. Багатьом жінкам примусово переривали вагітність, боячись поганих наслідків після аварії на ЧАЕС. Примусово ставили внутрішньоматкові спіралі.  Тоді не часто можна було зустріти вагітну жінку. Ми розпочинали свою діяльність, коли в Україні робили понад мільйон абортів на рік. На різних конференціях і круглих столах наголошували, що ця кількість у декілька разів більша. 

І позаяк ми на своєму сімейному досвіді відчули, наскільки необхідні допомога і захист ненародженій дитині в лоні матері, ми розпочали громадську діяльність, розуміючи, що ненароджені діти потребують захисту. Тоді об’єдналася група людей, які також не могли стояти осторонь проблеми абортів у суспільстві. Ми стали на захист життя людини від зачаття і до природної смерті.

Дитина потребує охорони та правового захисту.
Як до, так і після народження

Ми активно готуємо молодь до подружнього життя та відповідального батьківства. Розпочавши діяльність по захисту ненароджених дітей, перед нами постало питання: що запропонувати подружній парі, щоб вони жили повноцінним життям, не робили абортів і ухвалювали відповідальні рішення щодо дітей у своїй сім’ї?  Найкращими є методи розпізнавання плідності.

Пані Геня консультує і практично навчає молодь по темі щасливого шлюбу

Зараз зростає попит серед жінок більше знати про ці методи.  Наш фонд професійно займається освітою з цього питання. До того ж, ми є членами Європейського  Інституту  Сімейної  Освіти (IEEF/EIFLE: Institut Europeen d’ Education Familiale European Institute for Family Life Education).

 

Діалог, який переконує лікарів

 

Щороку ми організовуємо спеціальні поїздки в Меджугор’є (Боснія та Герцеговина). Вже понад 1000 лікарів-гінекологів з різних областей України побували в цьому місці. А загалом, таких поїздок вже було аж 26. Це стало можливим у співпраці з Міжнародним  фондом «Chalice of Mercy» (США).

Священик і лікар – немов права та ліва рука.
Священик лікує душу, а лікар – тіло

Часто спілкуючись з лікарями, я чула їхні переконання, що начебто шляхом штучного переривання вагітності вони допомагають жінкам вирішити проблему вагітності та вийти зі скрутного становища. Слово лікаря є дуже авторитетне для жінки. Не секрет, що через двері медичних закладів проходить набагато більше людей, ніж через двері Церкви. На конференціях, які ми постійно проводимо під час наших поїздок, ми піднімаємо болючі теми: штучне переривання вагітності, контрацепція, in-vitro, сурогатне материнство. Такі складні питання неможливо обговорювати без духовних підвалин. Спільно ми вивчаємо міжнародну законодавчу базу щодо захисту дитинства. Зокрема, «Декларацію прав дитини», в якій чітко прописано, що дитина потребує охорони та правового захисту «як до, так і після народження»,  обговорюємо подальшу співпрацю у Pro Life напрямку.

Від лікарів часто чуєш, як вони маніпулюють поняттями і стверджують, що дитина на ранній стадії свого розвитку – це «плідне яйце», яке не володіє правом на життя. Ці речі ми також проговорюємо у дискусіях і звертаємо увагу лікарів, що згідно Цивільного кодексу України ненароджена дитина відноситься до категорії «осіб» та  має право на спадок.

Якщо кожен лікар своїм словом і підтримкою врятує хоча б одну дитину в тиждень,
то це будуть тисячі врятованих життів

Священики, які супроводжували мандрівників, допомагали їм духовною настановою і молитвою. Священик і лікар, це як права та ліва рука, священик лікує душу, а лікар – тіло. Деякі лікарі по поверненню до дому свідчили, що для них ці поїздки стали життєдайними.  Тут вони знайшли спокій своєму серцю, здобули мир, відчули радість та любов.

Команда ProLife руху на Християнському Громадянському Форумі в Києві

Маємо безліч свідоцтв того, що духовні зерна, кинуті в душі лікарів, проростають і дають плоди. Один з лікарів провів математичний підрахунок: якщо кожен лікар своїм словом, поясненням, підтримкою врятує хоча б одну дитину в тиждень, то це будуть тисячі врятованих життів.

 

Жінка має бути почута

 

Про наслідки аборту може розповісти не тільки медик. Але ми співпрацюємо з лікарями. Користуючись нагодою, ми завжди обговорюємо з ними питання захисту людського життя в лоні матері,  дискутуємо, проводимо семінари для лікарів. Важливо це робити без осуду чи звинувачень. Вони є ніби «обмануті обманщики». Роблячи аборт, багато хто вважає, що робить шляхетну справу. Так навчені наші лікарі. Тому вони теж є свого роду жертвами. Ми намагаємося з розумінням шукати шляхи співпраці з медиками та допомагати одне одному. Всі лікарі отримують координати тих центрів, де кожна вагітна жінка, яка опинилася в кризовій ситуації, звернувшись може отримати підтримку і допомогу. Такий підхід має добрі результати. Зло можна перемогти тільки добром.

Локація «За життя» на святі Подяки на Хрещатику

Вони повернулися до кабінету лікаря і жінка написала відмову від переривання вагітності.
За півроку жінка народила здорового малюка

В одній з лікарень  висів наш стенд про розвиток дитини в лоні матері. По коридору йшла жінка зі сльозами на очах і з направленням на аборт по медичних показаннях. Побачивши стенд зупинилась, почала читати інформацію, гірко плакала, дивлячись, як виглядає  зараз її дитина, яку  вона повинна вбити. В цей час проходила наша співробітниця, почався діалог з жінкою. Вони повернулися до кабінету лікаря і жінка написала відмову від переривання вагітності. За півроку жінка народила  здорового малюка.    

 

Вибір на користь життя

 

Держава має офіційно визнати науковий факт, що людське життя починається при з’єднанні дітородних клітин батька та матері. Потрібно вводити  реальні та дієві  зміни в законодавчі акти  для захисту права людини на життя від моменту зачаття. Переконана, що справжня причина аборту полягає в небажанні держави та суспільства визнати життя людини від моменту зачаття – безцінним даром. Тож має змінитися законодавство нашої країни. Зокрема: внести зміни до статті 27 Конституції України, виклавши її у такій редакції: «Кожна людина має невід’ємне право на життя від моменту зачаття і до природної смерті». Внести відповідні зміни у ст. 25 ч. 2 Цивільного Кодексу України, виклавши її у такій редакції: «Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її зачаття».

Життя кожного розпочалося саме в момент зачаття і
ми маємо його захищати

Різдвяна зустріч об’єднаної команди «Всі разом!»

Продовжувати проводити широку інформаційно-просвітницьку кампанію серед молоді щодо заохочення народжуваності та запобігання абортам. Кожен з нас проходив пренатальний період свого розвитку і народився завдяки  відповідальному рішенню батьків. У молоді потрібно формувати ментальність, яка буде свідома того, що життя кожного розпочалося саме в момент зачаття і ми маємо його захищати. За прикладом прийнятого Закону про вилучення з українського законодавства і використання терміну “інвалід” –  змінити дефініцію «плід» на  «ненароджену дитину» або «дитину в лоні матері».

Демографічні прогнози в Україні дуже невтішні. Народ, який вбиває своїх дітей, немає майбутнього. Українському суспільству вартує задуматись: якщо у нас не будуть народжуватися діти, то яке майбутнє нас чекає,  хто буде володіти нашою  українською багатою, родючою землею?

Хочу побажати,  щоб подружжя не боялися і народжували дітей. Бо в тому є справжня нагорода і велике щастя! А цього забагато ніколи не буває.