Сексуалізація дітей в українських школах під грифом Міністерства освіти і науки

Питання впровадження сексуальної освіти у закладах загальної середньої освіти України вже багато років викликає суспільний резонанс і періодично повертається у публічний простір. Час від часу з’являється інформація про нові курси, програми чи пілотні проєкти, однак цілісної картини того, що саме і на яких підставах впроваджується, досі немає.

Водночас сама дискусія часто зводиться до вузького розуміння теми – як передачі знань про сексуальність і фізіологію. У такому підході випадає значно ширший контекст формування особистості, цінностей і моделей поведінки. Саме тому, на нашу думку, коректніше говорити не про сексуальну освіту дітей, а про СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ, розглядаючи сексуальність як його складову.

І саме статеве виховання має бути необхідною частиною освітнього процесу, адже йдеться не лише про знання, а про формування відповідального ставлення до себе та інших. Водночас викликає занепокоєння підхід, за якого питання сексуальності подаються у відриві від контексту сім’ї, шлюбу та відповідального батьківства.

Сексуальність людини включає біологічні, психоемоційні, соціокультурні та духовні аспекти. Для гармонійного розвитку важливо розглядати їх у взаємозв’язку, а не ізольовано. У цьому контексті статеве виховання доцільно розуміти як процес формування зрілої ідентичності, навичок взаємодії та відповідального ставлення до власного здоров’я і майбутньої сім’ї.

Стан впровадження та зміст курсів сексуальної освіти
Щоб розібратися у фактичному стані впровадження відповідних програм, ми надіслали запит до Міністерства освіти і науки України з проханням надати перелік навчальних програм і посібників у сфері статевого та сексуального виховання. Державна установа «Український інститут розвитку освіти» повідомила, що у власному каталозі такі матеріали відсутні, і переадресувала нас до каталогу ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». У каталозі ІМЗО зафіксовано три посібники з грифом «Схвалено для використання в освітньому процесі»:

• «Основи репродуктивного та сексуального здоров’я» (2022, ГО «Дівчата»);
• «Комплексна сексуальна освіта» (2024, ГО «Дівчата»);
• «Безпечне життя – безпечне кохання» (2024).

Усі вони належать до варіативного складника освітнього процесу – тобто не є обов’язковими, але можуть використовуватися у школах за ініціативи адміністрації навчального закладу чи батьків. Перші два посібники видані феміністичною громадською організацією «Дівчата» за донорські кошти міжнародних фондів.

У відкритому доступі поширювалась інформація про пілотне впровадження курсу «Комплексна сексуальна освіта» у школах Києва, Київської та Полтавської областей у 2024/2025 навчальному році. Зокрема, на власному сайті ГО «Дівчата» зазначають, що пілот охопив 20 закладів освіти, а вчителі проводили заняття в межах цього курсу. А відтак нас особливо зацікавив зміст цих навчальних матеріалів.

Програма факультативного курсу ГО «Дівчата» «Комплексна сексуальна освіта» розрахована на учнів віком від 6 до 17 років. Розглянемо її зміст за віковими групами.

1-4 класи.
У програмі для початкової школи передбачено зокрема й таку тему «Просто про сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність» (№7). Серед ключових понять: «сексуальна орієнтація», «гендерна ідентичність», «гендерне розмаїття». У темі №2 для тієї ж вікової групи до ключових понять включено: «ерекція», «еякуляція», «вагіна», «пеніс». При цьому теми дружби і кохання програма відносить до 5–11 класів – тобто вони чомусь у програмі стоять пізніше, ніж питання сексуальних девіацій і сексуальних практик.

5-8 класи.
У темі №7 для учнів 5-8 класів продовжуються зусилля з метою впровадження в освітній процес гендерної ідеології і девіантних сексуальних практик. Серед ключових понять подано такі терміни, як «цисгендер», «трансгендер», «небінарна людина», «гендерна флюїдність». Серед задекларованих результатів навчання для учнів 1-11 класів (с. 19 програми) зазначено необхідність розуміння питань «сексуальності у різному віці, першого сексу, насолоди та критеріїв гарного сексу».

9-11 класи.
Заняття 4.4 має назву «Мій перший раз». Як зазначають автори програми, завдання – сформувати розуміння відповідальності за початок статевого життя та орієнтацію в питаннях, які варто обговорити з партнером/-кою перед першим сексуальним контактом. Але й тут не обійшлося без просування одностатевої сексуальної практики в уми і свідомість школярів. Заняття 12.2 серед ключових понять містить: «стадії прийняття гомосексуальної орієнтації», «камін-аут», «гомофобія».

Проблеми, виклики та рекомендації щодо статевого виховання
З огляду на наявну інформацію про пілотне впровадження курсу, рух «Всі разом» звернувся до департаментів освіти відповідних регіонів із запитом щодо нормативних підстав реалізації цього курсу.

Отримані відповіді не дали чіткого підтвердження або спростування факту пілоту. Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації переадресував запит до КНЗ «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», який повідомив: у 2025/2026 навчальному році пілотний курс «Комплексна сексуальна освіта» не впроваджувався та не реалізується, нормативно-правові акти відсутні. Формально це відповідає дійсності: пілот відбувся у 2024/2025 навчальному році, і його результати ГО «Дівчата» публічно презентувала у травні 2025 року.

Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації переадресував запит до Полтавської академії неперервної освіти імені М.В. Остроградського. Отримана відповідь не стосувалася поставленого питання: ми запитували про факультативний курс «Комплексна сексуальна освіта», натомість отримали розгорнуту інформацію про обов’язковий інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут». Ці курси відрізняються за змістом, метою та завданнями, тому їх ототожнення є некоректним. Водночас у тій самій відповіді підтверджено, що у серпні 2025 року на базі академії 10 учителів пройшли тренінг «Комплексна сексуальна освіта: PRO-фесійний діалог із сучасним поколінням» за програмою Міжнародної федерації планованого батьківства (IPPF).

Таким чином, прямої відповіді на питання про пілотне впровадження курсу надано не було, хоча окремі факти це впровадження опосередковано підтверджують.

За інформацією з наших джерел, ГО «Дівчата» звернулась до Міністерства освіти і науки з ініціативою укладення меморандуму про співпрацю. Йдеться про рекомендацію їхнього курсу для закладів освіти, використання логотипу МОН на навчальних матеріалах, поширення програм і підготовку педагогів. Також організація заявляє про значний досвід впровадження КСО та співпрацю з міжнародними партнерами.

Окрему увагу привертає питання експертизи навчальних матеріалів. До авторського колективу посібника «Комплексна сексуальна освіта» від ГО «Дівчата» входять працівниці «Інститут модернізації змісту освіти» – завідувач сектору соціально-педагогічної роботи Мельничук Вікторія Олексіївна та начальник відділу науково-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти Флярковська Ольга Василівна. При цьому саме ІМЗО здійснював експертизу цього посібника та надавав гриф. Така ситуація може свідчити про потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткового аналізу з точки зору дотримання принципів доброчесності.

На наш запит щодо протоколів засідань Експертної комісії з психології та педагогіки ІМЗО відмовив, зазначивши, що такі документи не підлягають оприлюдненню. При цьому надані посилання на експертні висновки виявилися недоступними – що суперечить законодавству про доступ до публічної інформації.

У відповіді ІМЗО від 18.03.2026 також повідомлено: відповідно до наказу МОН від 31.07.2025 № 1090 відділ психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи ІМЗО ліквідований, а відповідальні фахівці звільнені з 01.08.2025. Таким чином, підрозділ, працівниці якого є авторками посібника і який проводив його експертизу у 2024 році, невдовзі після цього припинив існування.

Голова ГО «Варта життя», магістр психології, сексолог і педагог Марія Єршова у своєму висновку зазначає: зміст програми «Комплексна сексуальна освіта» не повною мірою враховує вікові особливості дітей і логіку їхнього психосексуального розвитку. За її словами, формування сексуальності відбувається поетапно – від платонічної до романтичної і лише потім сексуальної стадії. Ігнорування цієї послідовності може ускладнити здатність до побудови глибоких стосунків у майбутньому. Окремі формулювання у матеріалах програми «Комплексна сексуальна освіта», де секс подається як питання особистої готовності, можуть сприйматись як нормалізація ранньої сексуальної активності. Також експерт наголошує: формування сексуальності триває до 20-25 років, тому обговорення так званої сексуальної орієнтації з підлітками потребує особливо обережного підходу.

На думку опитаних нами спеціалістів, згадувана програма також суперечить чинному законодавству про освіту: її зміст для 1-4 класів не відповідає Державному стандарту початкової освіти (2018, 2025 рр.) та Типовим освітнім програмам за керівництвом Савченко О.Я. і Шияна Р.Б.; для 5-9 класів – Державному стандарту базової середньої освіти (2020) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (2021).

Важливим є і правовий аспект. Науково-практичні коментарі до статті 156 КК України відносять до дій, що можуть кваліфікуватись як сексуальне розбещення неповнолітніх, зокрема: детальний опис сексуальних дій та дії, спрямовані на формування в дитини передчасного інтересу до сексуальних відносин. Освітній контент не є виключенням із цієї норми.

ГО «Дівчата» наводить аргументи на користь КСО: безпека дітей, профілактика насильства, культура згоди, онлайн-ризики, емоційний розвиток. З більшістю цих положень можна погодитися – зазначені теми є важливими складовими статевого виховання. Проблема полягає не у самих темах, а у змісті, способі подачі та віковій доречності.

Натомість, на нашу думку, слід розробляти повноцінний курс статевого виховання, який би включав:
• знання про тіло, гігієну та здоров’я – відповідно до віку;
• навички особистої безпеки, профілактику насильства, грумінгу та онлайн-ризиків;
• формування поваги до себе і до інших людей;
• розуміння сексуальності як частини цілісних людських стосунків і майбутньої сім’ї;
• підготовку до шлюбу, відповідального батьківства/материнства.

Такий курс має розроблятися науковцями, педагогами і психологами на основі доказових підходів, з урахуванням вікових особливостей дітей і за участі батьківської спільноти. Батьки мають право брати участь у формуванні цінностей своїх дітей відповідно до власних переконань і світогляду. Освітні програми мають враховувати необхідність взаємодії між школою та сім’єю і не суперечити законодавчо визначеним правам батьків.

Отже:
• Три посібники в контексті так званої «сексуальної освіти» мають чинний гриф ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» і можуть використовуватись у закладах освіти як варіативний курс.
• ГО «Дівчата» звернулась до МОН із проханням укласти меморандум про співпрацю, розмістити логотип міністерства на матеріалах КСО і рекомендувати курс для всіх шкіл країни.
• Пілотне упровадження КСО у 20 школах Києва, Київської та Полтавської областей у 2024/2025 навчальному році – підтверджений факт. При цьому регіональні органи влади замовчали цей факт у відповідях, говорячи лише про поточний рік або про інший курс.
• При наданні грифа МОН наявний конфлікт інтересів: дві автори посібника були штатними працівницями ІМЗО – установи, що проводила експертизу. Відповідний підрозділ ІМЗО згодом ліквідовано.
• Зміст програми «Комплексна сексуальна освіта» має ознаки суперечності державним стандартам освіти, а також викликає дискусії щодо його узгодженості з логікою психосексуального розвитку дитини і ціннісними орієнтирами переважної більшості українських родин.

Ми звертаємося до батьків і працівників закладів освіти з проханням інформувати офіс організації «Всі разом!» про факти розбещення школярів і ранньої їхньої сексуалізації під приводом «сексуально освіти». І вкотре наголошуємо – дітям і школярам потрібні статеве виховання, а також підготовка до шлюбу і батьківства. Питання ж сексуальності є лише однієї зі складових загальної великої теми «Шлюб, сім’я, батьківство».