Пінгвіни, прокладки і нафта: як медіа гіпнотизують українців санкційними “перемогами”

Вже котрий день Українці безугавно регочуть з Трампа, який наклав санкції на пінгвінів острова Херд. Медіа щодня підкидають порцію нової дичини. Складається стійке враження, що суспільство навмисно гіпнотизують, а воно радо піддається цьому гіпнозу.

10 січня, за 10 днів до інавгурації Трампа наш друг і спаситель Байден увів у дію санкції проти так званого “тіньового флоту” РФ. Тоді ще фінансований урядом США “Голос Америки” повідомив, що під санкції потрапили 183 танкери, що вони під прапорами офшорних юрисдикцій вивозили на продаж нафту з портів РФ.

15 січня Мінфін та Держдеп оголосили про ще один пакет санкцій, котрі ще більше обмежили Московію в торгівлі енергоресурсами. «Цей пакет санкцій знаменує собою значний відхід від попередніх дій, спрямованих проти енергетичного сектора Росії. За адміністрації Байдена США досі здебільшого уникали ширших санкцій, які могли б дестабілізувати світові ринки нафти та газу. Ці санкції являють собою явну ескалацію, що свідчить про готовність накласти більші обмеження, незважаючи на потенційні перебої в постачанні або підвищення цін. Підприємства, які працюють на світовому енергетичному ринку або мають доступ до нього, тепер повинні орієнтуватися в набагато складнішому ландшафті відповідності з високим ризиком» – написав аналітичний портал Troutman Pepper Locke 16 січня. В той час рішення приймаються хоча й попередньою адміністрацією, але на замовлення і в інтересах наступної.

Але преса підносить це як тріюмф і величезне досягнення адміністрації Байдена. Бо в Джо були самі лише досягнення, і нас видресирували екстатично радіти кожному поруху його пальця.

Чи може хто забув ту істеричну радість, яка охопила нас у березні 2022 року, коли нам розповіли, що через санкції на Московію припинили ввозити жіночі прокладки?! З усіх екранів тоді понісся шалений регіт, що країна 404 не в змозі, мовляв, забезпечити своїх самиць гігієнічними засобами. І це подавалося нам як переможна переможенька санкційної політики Байдена.

Зауважу, що я вважаю, що висміювати ворога потрібно завжди і у всьому, із будь-якого приводу. Але цей сміх не має викривляти нам картину реальності. Але ЗМІ, як наші, так і іноземні, як офіційні редакційні, так і приватні блогерські постійно займаються таким викривленням. Ось ми посміялися над їхніми інстасамками, котрі не можуть купити собі прокладок – і на емоційному рівні переконалися, що санкції діють, а населення оркостану страшенно від цього страждає.

І тепер нас ніхто не змусить замислитись над тим, що міжнародна торгівля насправді складається із імпорту та експорту. І якщо країна імпортує більше ніж експортує – це означає, що вона витрачає гроші і не розвиває власне виробництво. А коли хтось їй штучно перекриває імпорт відбувається те, з чого нас теж навчили несамовито реготати: “імпортозамєщєніє”.

Це вже тепер ми стали розумні, і кажемо як добре, що самі виробляємо значний відсоток потрібного нам озброєння. А над подібними потугами ворога нас навчили реготати. І знову-таки, проблема не в тому, що ми сміємося над ворогом, а в тому, що нашим сміхом маніпулюють для створення суспільних настроїв. Пропаганда майстерно грає на наших емоціях і через ці маніпуляції ми не можемо відрізнити суттєвого від вигаданого. Таким чином викривляється наша реальність. Таким чином нас переконали, що Трамп – це суцільний ідіотизм та й взагалі “агент Краснов”, який накладає санкції на пінгвінів. Тоді як мудрий Байден наклав санкції на прокладки виключно в інтересах України.

Певно завдяки цим санкціям ВВП РФ у 2022 році сягнув $2,27 трлн. Вище в їхній історії було лише один раз, у 2013-му. А в 2023 обсяг їхнього ВВП “впав” аж до $2,02 трлн. Більше вони мали лише в період 2011-2014 років, і у 2022-му. Це дані Світового Банку, які чітко показують, що ніякого “колапсу” в їхній економіці немає. Точніше навпаки – економіка агресора перебуває в чудовій формі. Хоча Байден нібито несамовитий душив їх санкціями.

Але кожного, хто скаже, що “санкції не працюють” нас навчили називати “кремлівською консервою”. Санкції, авжеж, працюють, але санкції накладені на імпорт лише економлять росіянам гроші і стимулюють їхнє внутрішнє виробництво. Втім, людей переконаних багатослів’ям, сарказмом та безкінечними мемами, цифри й факти не переконають.

І тим не менш, спробуємо по фактах. Спробуємо зрозуміти, що ж там у московитів з експортом? Певно ні для кого не секрет, що левову частину своїх доходів “країна-бензоколонка” отримує від продажу енергоносіїв. Тож, якщо хотіти нанести їй скрушний економічний удар – треба бити не по пінгвінах та прокладках, а по експорту вуглеводнів.
«Тривалий час і в нас, і в Європі увага й суспільства, й преси була зосереджена на природному газі. Але він ніколи не становив більше, ніж 20–22% експорту природних ресурсів РФ. Вугілля — 6–8%. А все решта, себто три чверті надходжень, — сира нафта й нафтопродукти. Кілька місяців тому аналіз показав, що Балтійське море дає 60% загального морського експорту російської нафти (приблизно 11–12 млн тонн на місяць сирої нафти й 3–4 млн тонн нафтопродуктів). 20% вивозу проходить Чорним морем, 20% — через Далекий Схід». Такі дані наводить експерт порталу BlackSeaNews Андрій Клименко в інтерв’ю виданню “Тиждень” 18 лютого.

І далі про невловимий “тіньовий флот”, за допомогою якого Мордор наповнює свій бюджет: «Тему тіньового флоту придумали американці. І придумали вони його точно так же, як вони вигадали так звану цінову стелю в $60 за барель… Стеля — це величезний фейк, він з’явився через страх Адміністрації Байдена, що, не дай Боже, зростуть світові ціни на нафту, і якщо там якісь перепони ставити, вони призведуть до того, що в американського виборця на 5 центів зросте вартість бензину на його заправці»

Упс… Виявляється, що санкційна політика Штатів часів Байдена була не просто неефективною, а відверто маніпулятивною. За три роки США не змогли, а точніше не схотіли перекрити основний потік фінансування війни РФ проти України.
Від себе скажу більше: Байден весь час був фактичним гарантом недоторканності експортних надходжень у казну росіян від продажу нафти. А нас навчили радіти з того, що в них тепер немає прокладок.

Цікаво, що той самий Клименко 14 січня в інтерв’ю урядовому “Голосу Америки” ще не наважувався на критичні коментарі в бік адміністрації Байдена. А редакція ледь не на кожну його репліку видавала власну довідку зі спростуванням.

Підсумовуючи санкційну політику минулої адміністрації, експерт пояснював: «Морський експорт російської нафти, загалом не є забороненим. Країни “Групи семи”, ЄС та Австралія ухвалили рішення, що не купуватимуть цю нафту. Про ембарго оголосили за шість місяців до того, як воно почало діяти. Тобто в Російської Федерації було шість місяців, щоб перенаправити всі ці потоки».

Але повернемося до того, з чого почали: до пояснювальної статті “Голосу” від 10 січня.
«Сполучені Штати вживають радикальних заходів проти основного джерела доходів Росії, що фінансують її жорстоку та незаконну війну проти України… Які суттєво погіршать здатність Путіна вести війну» — заявила міністрка [так і написано] фінансів США Дженет Єллен.

Ви тільки відчуйте цей натиск епітетів: війна “жорстока та незаконна”, заходи “радикальні” і “суттєво погіршать”. Авжеж, це дуже приємно чути. Аж так приємно, що ні в кого не виникло питання: а чому такі “радикальні” заходи визріли лише на 1052-й день повномасштабного вторгнення? Чому б їм не було починати “суттєво погіршувати здатність…”, наприклад на 22-й день, коли наші ЗМІ почали годувати нас “прокладковим колапсом” у московітських супермаркетах?

Байден же не був ані “ідіотом”, ані “другом путіна”, ані “агентом КГБ”, яким, як нас переконали, є Трамп. Але чому такому серйозному досвідченому політику знадобилося три роки (!), аби накласти на РФ такого роду санкції?

Та, власне, байдуже на того Байдена. Питання, чому ми, Українці так щиро вважаємо політику Трампа ворожою, а політику Байдена дружньою? Втім, це питання риторичне.
Варто відзначити як віртуозно пояснюється це запізніле введення санкцій проти “тіньового флоту”.

«Ситуація на світових енергоринках змінилась, а ціни на бензин у США знизились, що дозволило запровадити санкції без побоювань негативного впливу… Тоді як упродовж попередніх років війни глобальна пропозиція на нафтовому ринку була обмеженою, а скорочення російського експорту нафти, ймовірно, підвищило б ціни на бензин для мешканців Сполучених Штатів та по всьому світу».

Себто, дешевий популізм аби галон бензину на американській заправці не подорожчав на 10 центів! Хоча насправді це відверта брехня, бо американський внутрішній ринок НЕ залежить від московітського експорту нафти. А якщо все-таки повірити, що залежить, виникає питання: Як так мудрий вождь і учітєль Джо за 1052 дні війни не зміг позбавити американську економіку такої залежності?!

Але знову і знову: жодне з цих цинічних пояснень не пушилося, істерія навколо них не нагніталася і народонаселення ними не збуджувалося… Не те, що оці ось санкції проти пінгвінів…

Втім, якщо вам здається, що це вже дно цинізму – то ніт. Дно ще попереду.
13 березня 2025 адміністрація Трампа оголосила про зупинку General License 8L, що вона була видана адміністрацією Байдена того ж таки 10 січня. Ця ліцензія відкривала контрагентам ворожої федерації можливість платити за нафту доларами. До речі, саме за $$$ кремліони продавали нафту і до країн ЄС…

Ліцензія 8L дозволила 11-м поіменованим фінансовим установам Московії здійснювати операції, пов’язані з енергетикою: Сбербанк, Совкомбанк, Внешекономбанк, ВТБ, Альфа-Банк, Банк Zеніт, Росбанк, банк СПб, ФКО, НКЦ, і, власне Центробанк РФ.
«Ці транзакції, які в іншому випадку були б заборонені OFAC, були дозволені GL 8 для мінімізації потрясінь на світових енергетичних ринках, які інакше могли б виникнути внаслідок припинення російських поставок через відсутність життєздатних платіжних каналів» – пояснює KyivPost.

Себто, обмежуючи рух рос. суден, адміністрація Байдена під занавіс абсолютно свідомо й цинічно легалізувала рух рос. коштів. З маніякальною дотошністю у документі були перелічені усі канали економічної діяльності, якими криваві нафтодолари живлять воєнізовану економіку РФ:

«Для цілей цієї загальної ліцензії термін “пов’язаний з енергетикою” означає видобуток, виробництво, очищення, зрідження, газифікація, регазифікація, конверсія, збагачення, виготовлення, транспортування або купівля нафти, включаючи сиру нафту, конденсати, незавершені нафти, рідини природного газу, нафтопродукти, природний газ або інші продукти, здатні виробляти енергію, такі як вугілля, деревина або сільськогосподарська продукція, виробництво біопалива або урану в будь-якій формі, а також розробка, виробництво, передача або обмін електроенергії за допомогою будь-яких засобів, включаючи ядерні, теплові та відновлювані джерела енергії».

Але чи чули ви з цього приводу хоча би щось схоже на істерію, яку підняли навколо пінгвінячих санкцій? Навіть згаданий експерт Андрій Клименко у своїх інтерв’ю старанно обходить мовчанням цю свідомо облаштовану Байденом шпарину для фінансування РФ.
І – о диво! «У січні 2025 року доходи Росії від експорту нафти зросли на $1,0 млрд до $15,8 млрд… Поставки сирої нафти збільшились на 3,4%, а експорт нафтопродуктів – на 5,5%. Лише 14% сирої нафти та 54% нафтопродуктів транспортувалися танкерами із страхуванням… тоді як весь експорт сирої нафти з тихоокеанських і арктичних портів повністю залежав від тіньового флоту» – констатує KSE Institute у березні.

Тож, старання Байдена не минули даремно: РФ отримала іще більше грошей для війни проти України.
Реальна санкційна політика проти експорту енергоносіїв з РФ розпочалася лише після приходу в Білий дім адміністрації Трампа. Розпочала її Европа, увівши на третю річницю вторгнення екстремальний за обсягом “16-й пакет санкцій”, внаслідок чого торгівля росіянською нафтою марки Urals припинилася.

Того самого дня Велика Британія також влупила безпрецедентні санкції, що «мають на меті вдарити по доходах країни та перешкодити військовій машині» кремлівського диктатора.

«Станом на 24 лютого 2025 року США, Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти 311 танкерів за порушення обмежень на транспортування російської нафти. Незважаючи на це, 63 із цих суден продовжують перевезення… Водночас із 10 січня до перевезень російської нафти долучилися 29 нових танкерів, що не були задіяні» – повідомляє той самий KSE Institute.

Можна скільки завгодно патякати про “антиукраїнську політику Трампа”, але за всі три роки “підтримки” нас Байденом нічого подібного не було. Аж ось нарешті, 13 березня міністр фінансів США Скотт Бессент оголошує про закриття лазвіки, наданої нашим ворогам ліцензією 8L. І ситуація з доходами у кассабів різко змінюється!

«Доходи бюджету росії від нафти і газу в березні впали на 17% в річному обчисленні до 1,08 трлн рублів ($12,8 млрд)… Уряд зібрав приблизно на 230 мільярдів рублів ($2,7 мільярда) менше зборів, що становить одну третину його загального доходу, порівняно з березнем 2024 року… Барель нафти Urals торгується нижче $60, що значно нижче ціни $70, передбаченої в бюджеті» – підсумовує перший місяць дії реальних експортних санкцій “The Moskow Times”, базуючись на офіційних даних Мінфіну РФ.

Але жодне українське ЗМІ, жодна говоряща голова, не звертає увагу суспільства на санкційно-нафтовий зашморг, який США разом з ЄС підготували для РФ.

Натомість пропаганда з усіх прасок волає нам у вуха, що “Трамп проти Европи”. От тільки реальність свідчить про інше. Окрім того, що европейські країни перебирають на себе питання фінансування та озброєння України, до них потроху приходить усвідомлення проблеми експорту росіянської нафти, 60% якого припадає на балтійські порти РФ.

Тож, кожне з кацапських корит проходить через Данські протоки. Щодня під Ерессунським мостом між шведським Мальме і данським Копенгагеном сновигають танкери під різними прапорами по самі вінця заповнені кривавою нафтою. До того ж вони рвуть підводні кабелі зв’язку і загрожують розливами нафти, як це трапилося в грудні минулого року в Керченській протоці.

Так не може тривати безкінечно. Тож, поки нам вішають локшину про “агента Краснова”, відповідальні европейські лідери вибудовують нові мости співпраці з новим Білим домом. І це робить не тільки рівновіддалений від Брюсселя та Вашингтона Кір Стармер, але й евробюрократи Кая Каллас та Урсула фон дер Ляєн. А Александер Стубб їде до Трампа грати в гольф.

З іншого боку до Вашингтона сунуть ходокі з Московії, прагнучи і з танка не злізти, і нафтобаксів попоїсти. Бо ж при Байдені такий трюк їм вдавався усі три роки війни. То невже ж Трамп така скотина безжальна, що вдарить росіянам по найдорожчому? Здається, що так і є.

Американські рішення 10 і 15 січня, санкції ЄС і Британії 24 лютого, після яких нафта Urals більше не торгується, закриття 13 березня лазівки GL 8L, після чого рос. банки припиняють операції з нафтодоларами, і з рештою сотні танкерів, яких не приймають порти… І навіть три найбільших покупця мордорської нафти: Індія, Китай і Туреччина під загрозою вторинних санкцій знижують обсяги своїх закупок…

Таке враження, що в Путіна розсипаються останні карти. А його затягування переговорного процесу неабияк бісить адміністрацію Трампа, котра рішуче налаштована на “агресивне застосування санкцій”. Себто, все що наразі відбувається – це софт.
Так, 12 березня сенатор Ліндсі Грем напряму пригрозив московітам запровадженням карколомних (bone-breaking) санкцій.

Наступного дня міністр Скотт Бессент, чиє ім’я у нас асоціюється виключно з Mineral Deal, дав такий розклад по колишніх і майбутніх санкціях: «Якщо ми візьмемо шкалу від 0 до 10, то я думаю, що санкції за адміністрації Байдена були, ймовірно, на 3, тоді як наприкінці його терміну вони посилили їх до 6. Можу вас запевнити, що ми без вагань підвищимо їх до десятки».

17 березня Держсекретар Марко Рубіо пояснив міністру закордонних справ Угорщини Петру Сіярто, що Штати більше не потерплять блокування европейських санкцій його країною. Тож зараз, коли готується 17-й пакет санкцій, Угорщина його не блокуватиме.

І ось нарешті 27 березня Бессент прямо заявляє про рішучість Штатів підсилити нафтові санкції проти РФ: «Від кроків російського керівництва залежить, чи підуть санкції вверх, чи вниз. Президент Трамп без жодного сумніву прийме рішення посилити санкції, якщо це дасть перевагу на перемовинах»

Отже, лещата справжніх, а не прокладочних санкцій стискаються на горлі рос.економіки.
І тим не менш, пропаганда все одно осатаніло верещить про нещасних пінгвінів острова Херд, придавлених санкціями та про бідних мільярдерів, котрі щодня втрачають свої мільярди. І все це через зловісного Трампа. В уми пересічних громадян України вже міцно посіяна ненависть до 47-го президента Америки. І це ненависть навпіл зі зневагою, бо кожен наш сантехнік знає, що Трамп руйнує США, а кожна базарна бабця в шоці від злиднів на які він прирікає американців.

А що вже казати про непідкупну нашу інтелігенцію, про пасторів антиціннісного християнства та всезнаючих ЛСД! У них цілі фонтани найрізноманітніших теорій (чи давно вони матом крили “конспірологів”) і водоспади всіляких діагнозів від банального божевілля та манії величі, до дислексії та деменції.

В цьому і є парадоксальна сила пропаганди. Ті, хто піддається її впливу починає в неї щиро вірити і завзято поширювати. І навіть коли очевидно, що пропаганда вигідна ворогу та співзвучна з його тезами – для адептів це не має значення.

Втім, важливо, що керівництво України не припускається антитрампівської істерії на догоду росіянам та лівкам. А на світових ринках тим часом відбувається однин незворотній процес: ціни на нафту падають. І якщо Urals завмер 24 лютого на позначці $65,5, то легка нафта 4 квітня впала вже до $62 за барель.

А це якраз те що неодмінно приведе ворожу федерацію до банкрутства. Бо жорна правди Божої мелють повільно але неухильно.