«Мова ворожнечі» і «дискримінація за асоціацією»: кінець свободам в Україні

Кабінет міністрів України працює над повним скасуванням свободи слова, свободи поглядів і свободи віросповідання в Україні. Прямо зараз в урядових структурах триває розробка фундаментальних змін до закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Цей базовий закон був свого часу проголосований і підписаний у часи президентства Віктора Януковича у 2013 році. З тих пір в нього кілька разів вносили зміни і доповнення. Проте ті ініціативи, які зараз лежать на столах урядовців, складають справжню загрозу базовим свободам українців.

20 травня Державна службу України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) оприлюднила для консультацій з громадськістю проєкт Закону України з такою назвою – «Про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» щодо врегулювання питання захисту від дискримінації за асоціацією, множинної дискримінації та мови ворожнечі». Про суть запропонованих змін трохи згодом, а спочатку – про техніку процесу…

Насправді, це достатньо нетиповий прецедент, що антидискримінаційний законопроєкт повісили на центральний орган влади, який реалізує державну релігійну політику. З одного боку саме церква і християнська етика сформували концепцію прав людини і рівності людей перед Богом і законом. З іншого боку в останні десятиліття тема боротьби з дискримінацією зазнала ідеологічну деформацію і стала дубинкою у руках ліво-радикальних рухів задля атаки на церкву, релігійний світогляд і суспільну мораль. Звісно, передусім йдеться про таку дискримінаційну ознаку, як «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність».

Таким чином ситуація виглядає так, ніби Кабмін примушує ДЕСС вчиняти дії і просувати законодавчі ініціативи, які спровокують максимальне обурення у релігійної спільноти, яка станом на зараз має абсолютно здорові і конструктивні відносини з профільною державною установою.

Тепер до суті… Новий законопроєкт – це короткий документ на дві сторінки. Його основне призначення – додати в базовий антидискримінаційний закон три нових поняття: дискримінація за асоціацією, множинна дискримінація та мова ворожнечі. Розберемо коротко кожне поняття, його запропоноване визначення і які наслідки це матиме для скасування свобод в Україні.

ДИСКРИМІНАЦІЯ ЗА АСОЦІАЦІЄЮ
Законопроєкт пропонує таке визначення: «Ситуація, в якій особа та/або група осіб зазнають дискримінації в будь-якій формі, встановленій цим Законом, через наявний зв’язок між ними і особами та/або групами осіб з причини захищених ознак останніх».

Зараз антидискримінаційне законодавство сфокусоване на протидії дискримінації, яка спрямована на конкретну особу або групу людей. Натомість публічна критика подій та явищ залишається зеленим полем для свободи дискусії і вільних висловлювань. Натомість у разі внесення в законодавство норми про «дискримінацію за асоціацією» стане неможливим висловлюватися критично навіть щодо абстракцій і явищ. Наприклад, будь яка церковна проповідь з цитуванням Біблії, де засуджується шлюбний перелюб або гомосексуалізм, автоматично стає «дискримінацією за асоціацією». Тобто навіть якщо в промові ніхто конкретно не називався, жодні імена і назви не згадувалися, будь-хто зможе звернутися з заявою до поліції, мовляв, він/вона/вони відчули себе дискримінованими через асоціацію, яка виникла під час звучання проповіді або читання статті.

МОВА ВОРОЖНЕЧІ
Законопроєкт пропонує таке визначення: «Усі форми висловлювання, що підбурюють, поширюють, пропагують або виправдовують насильство, ненависть, ворожнечу, дискримінацію чи насильство щодо особи або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, етнічного чи соціального походження, національності, громадянства, мови, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, віку, стану здоров’я, інвалідності, місця проживання, майнового стану, сімейного чи соціального статусу, політичних, релігійних чи інших переконань, або за іншими ознаками, які можуть бути дійсними або припущеними».

Цю норму про «мову ворожнечі» вже давно намагаються імплементувати в український експертний дискурс. І ось тепер відбувається спроба вписати це поняття і в правове поле, надавши йому правової визначеності і ваги. Концепція протидії мові ворожнечі – це прямий шлях до скасування свободи слова в країні. Це пряма загроза журналістам, блогерам і будь-яким публічним особам, які критично висловлюються про будь-що і про будь-кого. Політики будуть переслідувати журналістів за «мову ворожнечі». Але головними жертвами цієї норми будуть, звісно, люди консервативних і релігійних поглядів через свою публічну діяльність на захист суспільної моралі.

Також цим пунктом здійснюється спроба внести в чинний закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» ідеологічні та аморальні поняття «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність», які зараз в базовому законі відсутні.

МНОЖИННА ДИСКРИМІНАЦІЯ
Законопроєкт пропонує таке визначення: «Ситуація, за якої особа та/або група осіб зазнає дискримінації в будь-якій формі, встановленій цим Законом, більш ніж за однією захищеною ознакою».
Ця норма на першому етапі не має суттєвого впливу на закон. Проте на наступних етапах ідея «множинної дискримінації» стане просто додатковою обтяжувальною обставиною під час покарання за дискримінацію. Відповідні для цього зміни далі будуть вносити в Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення. Тобто за все вище перераховане – штрафи і тюремне ув’язнення – не більше і не менше.

Нагадаю, що у 2021 році вже з’являвся сумнозвісний урядовий законопроєкт №5488 про внесення змін до цих двох кодексів. Пропонувалося і в Кримінальний, і в Адміністративний кодекси додати поняття «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність», а також зробити їх обтяжувальними обставинами під час винесення покарання. Також той законопроєкт пропонував карати за будь-яке «негативне ставлення». Тоді рух «Всі разом!» навіть подав адміністративний судовий позов до Кабінету міністрів через внесення цього законопроєкту без проведення обов’язкових консультацій з громадськістю. Утім після відставки уряду Дениса Шмигаля цей законопроєкт автоматично втратив актуальність.

Проте окремі сили в Брюсселі продовжують здійснювати системний тиск на Україну з метою примушування до цих змін в українському законодавстві. Під час просування таких небезпечних ініціатив обов’язково міститься безліч посилань на безкінечні «дорожні карти», безкінечні «переговорні кластери» та безкінечні «маяки». Аналогічно і в пояснювальній записці до нового законопроєкту говориться, що він «істотно наблизить національне законодавство до директив Європейського союзу».

Добре розуміючи механізм підготовки так званих євроінтеграційних законопроєктів, маємо всі підстави припустити: цей законопроєкт був написаний в якомусь «офісі» якихось «реформ», який існує на донорські кошти міжнародних організацій. А потім просто спрямований в ДЕСС чи ще якесь міністерство для проходження формальностей і внесення в парламент.

Станом на зараз оприлюднений ДЕСС законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» щодо врегулювання питання захисту від дискримінації за асоціацією, множинної дискримінації та мови ворожнечі» – це фактично проєкт проєкту закону. Тобто він перебуває на етапі розробки в уряді, після цього він має пройти необхідні погодження на рівні Міністерства юстиції, далі – голосування на засіданні уряду. І якщо більшість членів Кабінету міністрів цей законопроєкт підтримають – він буде зареєстрований у Верховній Раді і далі буде рухатися за відповідною парламентською процедурою.

А тому вже зараз здорові сили в Україні мають стати в повний зріст, щоб захисти і зберегти в нашій країні базові свободи – свободу слова, свободу мирних зібрань, свободу поглядів, свободу віросповідання. Адже ми разом захищаємо права людини, а вони намагаються їх забрати і скасувати. Подібні законодавчі ініціативи мають бути відправлені у смітник ще на етапі урядових кабінетів, навіть не заходячи у Верховну Раду України.