Європа – без армій, США – у боргах, Китай – у фінансовому піднесенні, Україна – в епіцентрі. Ігор Попов у Кабінеті експертів

Сучасна модель безпеки у світі розвалюється одночасно з економічною системою, а Захід утратив здатність думати стратегічно та діяти рішуче. Про це в програмі Кабінет експертів розповів експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Попов.

Гість наголосив, що сьогодні «і економічна, і безпекова модель буде мінятися повністю», а для України це означатиме особливо болісні сценарії через вразливий стан держави.

За словами Попова, світ стоїть на межі фінансової кризи. І ключовим тригером може стати гігантський державний борг США – 38 трильйонів доларів та інших країн. Аналітик нагадав, що попередній великий обвал, який весь світ пам’ятає як кризу 2008 року, був значно слабшим за те, що нині прогнозують економісти: «Економісти говорять, що це може повторитися вже наступного року, причому ще більше».

Однією з тем розмови стали помилки американських і європейських еліт після 1991 року. Попов вважає, що США перестали мислити категоріями поколінь і зосередилися на швидких прибутках: «Еліти погналися за грошима замість того, щоб моделювати світ». Він підкреслив, що рішення винести виробництво в Китай було економічно вигідним у короткостроковій перспективі, але катастрофічним у довгостроковій.

Проблему посилили спроби Заходу копіювати свою політичну модель в інших цивілізаційних середовищах: «Вирішили, що якщо приїхати в Афганістан і будувати там електоральну модель за прикладом США, то афганці з радістю погодяться… Але ця модель не стала стійкою. Вона привела до затяжної війни, яка ганебно закінчилася».

Ще однією проблемою він також називає десятиліття надмірної емісії долара, що розганяла інфляцію та кредитування всього світу: «На боротьбу з тероризмом, на війну в Афганістані, на боротьбу з ковідом друкувалися трильони… Весь світ сидів у кредитах».

Однією з частин інтерв’ю стала критика оборонних спроможностей Заходу. Ведучий Руслан Кухарчук наголосив, що континент фактично роззброєний: «У Великій Британії війско 70 тисяч. Що це за сором у ядерної держави?». Попов пояснив, що більшість європейських армій – це не бойові частини, а обслуговування, офіцери штабів і оператори техніки. «Наприклад у Британії 10 тисяч – це і є вся армія, яка здатна прибути кудись за 72 години», – сказав він.

Причиною він називає не лише політику скорочень після Холодної війни, а й зміну самої культури: «Плекається культ розваг… Кілька поколінь чоловіків виховувалися так, ніби є набагато більш цікаві речі, ніж воювати». Цей стан він назвав «постгероїчним суспільством». Такі суспільства не готові прийняти мобілізацію, обов’язковий призов чи збільшення витрат на оборону: «Загальна військова повинність – непопулярне рішення. Ти програєш вибори тут же».

Кухарчук пригадав резонансну заяву Володимира Зеленського про те, що у Європи немає плану завершення війни. Він прокоментував позицію Європи так: «План приблизно такий: всі звикли до статусу кво. Нехай Україна стікає кров’ю і воює. Ми будемо допомагати потрошки, щоб не сконала, але й не перемагала».

Експерт зазначив, що Європі заважає те, що частина її політиків фактично звикла до затяжної війни. Попов нагадує, що європейські радники справді розробили план із «зупинкою по лінії зіткнення» та моніторинговою місією, але без фінансових гарантій він перетвориться на «план капітуляції» – адже, як каже Попов, Україна повинна показати Росії, що «в нас на три роки грошей вистачає». Європа також не використовує сильні санкційні інструменти, які могли б примусити Росію до поступок, хоча «можна оголосити, що або погоджуєтесь за два місяці, або запускаємо термоядерний пакет». До цього додається політична блокада: ЄС досі не ухвалив навіть формального рішення про початок переговорів щодо вступу України, а новий звіт Єврокомісії з «купою претензій» ускладнює рух по кластерам, особливо у сфері фундаментальних прав, де «немає стандартів» і все перетворюється на затяжні, виснажливі дискусії.

Попов також зупинився на тому, що ЄС намагається нав’язувати стандарти в темах прав людини й цінностей, які сам не дотримується.

Гість наголошує, що Європа досі живе під тиском власних історичних страхів – передусім травми Другої світової війни. За його словами, європейські лідери «найбільше бояться глобальної війни» і тому готові робити будь-які поступки, аби тільки її не допустити. До цього додаються й страхи Холодної війни, які все ще впливають на старше покоління політиків. Він підкреслює, що поки Європа вагається, Україна продовжує втрачати людей.

В ефірі також була зроблена оцінка суперництва США та Китаю. Попов вважає, що саме між ними вирішується новий світовий порядок: «Головне протиріччя – між Заходом і Не-Заходом… Китай як найбільша економіка не-Заходу став лідером». Попов зазначає, що обидві держави не хочуть війни, але будуть демонструвати готовність до неї, щоб отримати вигоди у переговорному фінансовому процесі.

Аналітик вважає, що Україна повинна боротися за те, щоб стати стороною нового світового договору, а не його жертвою: «Україна зацікавлена в новому договорі… але щоб у цій угоді від нас відчепилися». Водночас він попереджає: існує ризик, що великий компроміс буде укладений за рахунок України: «Є ризик, що домовляться за наш рахунок і пропишуть, що за нас відповідає Росія».

Кухарчук підкреслив, що українська армія залишається ключовим фактором у глобальних переговорах: «Успіхи і неуспіхи на фронті визначають дипломатичні вектори».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram