Як прийняття християнства сформувало українську державність. Священик і викладач Іван Сидор у Кабінеті експертів

Хрещення Київської Русі було не лише релігійною подією — воно стало моментом цивілізаційного вибору, який визначив шлях українського народу на тисячоліття вперед. Цей вибір заклав основу для державності, культури, писемності, законодавства і національної ідентичності. Саме тому День Хрещення Руси-України офіційно поєднано з Днем Української Державності — як символ нерозривного зв’язку між вірою та націєтворенням. Про глибокі сенси цього історичного акту, його політичні наслідки та сучасне осмислення говорить священник ПЦУ Іван Сидор у програмі Кабінет експертів.

У центрі обговорення — об’єднання двох свят: Дня Хрещення Руси-України і Дня Української Державності, які відзначається в один день — 15 липня. Цей символічний збіг, закріплений указом президента у 2021 році, є не просто календарною реформою, а свідомим утвердженням національної ідеї. Указ встановлює: «З метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого — державотворця, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси, спадкоємцями якої є… сучасна Україна, дбаючи про благо Вітчизни та боронячи суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України, а також зважаючи на необхідність утвердження історичної справедливості, постановляю відзначати День Української Державності щорічно — у День Хрещення Київської Руси-України…».

Глава держави своїм Указом зафіксував три фундаментальні постулати:
1. Українська державність починається з заснування Києва.
2. Цивілізаційний вибір українською держави здійснений шляхом прийняття християнства у Х столітті.
3. Ідентичність сучасної України назавжди пов’язана з християнським хрещенням.

Отець Іван наголошує, що саме через хрещення Русі визначився напрямок цивілізаційного розвитку, адже це було не лише релігійне, а й політичне рішення, спрямоване на об’єднання племен та укріплення державності. Він підкреслює: «Християнство принесло не тільки віру — воно принесло писемність, книжність, архітектуру, освіту. Це була цивілізація. Також це вибір бути вільними».

Історична правда говорить сама за себе. «Коли князь Володимир карбує монети з хрестом, це було повідомленням усьому світові: ми — християнська держава. А християнська держава — це цивілізована держава, з якою хочеться мати справу. Це давало державі статус», — пояснює Сидор.

Отець Іван розповів передісторії хрещення: апостольська місія Андрія Первозванного, християнство Аскольда, місіонерство Кирила і Мефодія, і, звичайно, віра княгині Ольги. «Коли настав переломний момент у житті князя Володимира, наука бабці дала про себе знати», — каже священник. «Ми не можемо сказати, чи був апостол Андрій у Києві, але й не можемо сказати, що його не було. Наша традиція стверджує — був». Саме тому українську церкву вважають апостольською.

Тобто з цього витікає формулювання гранд-наративу: українська державність і українська національна ідентичність витікають з прийняття християнства, залежать від християнської системи цінностей, передбачають необхідність дотримання християнської етики.

Особливу увагу приділено відмінності між християнством як основою української цивілізації і тим, як його трактує сучасна Росія. «Росія міряється християнством у кількості храмів, золотих митр і хресних ходів. А ми — духовністю. Християнство — не про кількість, а про суть», — пояснює експерт.

Окрема частина розмови присвячена сучасній війні. «Для них це не просто територіальна агресія. Для них це — релігійна війна. Бо без Києва і без князя Володимира у них втрачається коріння», — зауважує ведучий Руслан Кухарчук. Він також додає: «У них пам’ятник Володимиру в Москві. Але ти ж не скажеш дітям у школі, що це київський князь. Тому вони і кажуть, що Київ — це “русский город”. Вони переписують історію».

У програмі також обговорюється духовна концепція української ідентичності: «Держава без душі — це хаос. Християнство — це душа держави. Навіть якщо ти не ходиш до храму, християнські цінності мають бути в тобі — це повага, любов, людяність».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram