Як іноземці керують правосуддям в Україні. Санкції проти українців. Адвокат Кравець у Кабінеті експертів

Судова система України, попри заявлену реформу, фактично перестала бути незалежною і більше нагадує інструмент зовнішнього контролю та внутрішнього залякування. Про це заявив відомий адвокат Ростислав Кравець у програмі Кабінет експертів. Він наголосив, що судді в Україні не здатні ухвалювати справді незалежні рішення, адже живуть у системі стимулів і страху, де високі зарплати та пенсії стали засобом підкорення, а не гарантією гідного правосуддя. За його словами, «якщо у пенсіонера пенсія 50 доларів, а у судді Верховного суду — 10 000 доларів, то це не про мотивацію, це про контроль».

На початку Кравець зазначив, що судову реформу у 2017-му році він вважає незаконною, адже в Україні тривала війна і Конституцію змінювати не можна було. «Але Конституційний суд зазначив, що якщо немає воєнного стану, значить війни немає», — каже адвокат.

Підтримай нас – долучайся або зроби донат!

Експерт розповів, як під виглядом судової реформи було закріплено зовнішнє управління судовою системою. Членами Громадської ради доброчесності, яка оцінює кандидатів у судді, можуть бути лише представники громадських організацій, які фінансуються іноземцями. Це прописано прямо в законі, але суспільству про це не говорять. Відтак, кандидатури на посади суддів узгоджуються у вузькому колі пов’язаних осіб, де українське суспільство не має жодного впливу.

Саме поняття «доброчесності», за словами експерта, не має конкретних критеріїв. Часто воно зводиться до абсурду: якщо людина живе скромно — вона доброчесна, якщо має родичів або житло — це вже підозріло. Він іронічно додав, що «якщо в тебе є двоюрідний брат — це вже натяк на корупцію, якщо до тебе додому хтось приходить прибирати — все, ти вже не доброчесний».

Судова система, яку вибудовують на таких принципах, стає не лише непрофесійною, але й небезпечною. Кравець навів приклади, коли до Верховного суду потрапляли особи, які взагалі не мали практики в суді. Деякі мали одну-дві справи за плечима, але це не завадило їм стати суддями вищого рівня.

Особливу тривогу викликає ситуація з санкціями, які в Україні застосовуються не тільки до іноземців, але й до власних громадян. Адвокат стверджує, що це грубе порушення прав людини, адже санкції вводяться без рішення суду, без доказів, без пояснень. Людині просто блокують рахунки, майно, обмежують пересування.

Особливо вражаючими були згадки про процедуру санкцій. Як розповідає Кравець, за п’ять хвилин до засідання РНБО членам дають список із сотнями імен, у якому часто навіть імена написані з помилками. Проте рішення приймаються, а президент підписує. При цьому у Верховному Суді майже не буває випадків, коли санкції скасовуються — хоча справи йдуть у касаційний суд одразу. Це свідчить не лише про страх суддів і повну контрольованість системи, а й про змову мовчання.

Такі системні проблеми, за його словами, знищують не лише репутацію, а й саму суть судової влади в Україні. Громадяни не можуть захистити свої права навіть формально, бо якщо їхній інтерес суперечить державному — суди стають інструментом тиску, а не захисту. Кравець підкреслює: «Людина позбавлена можливості захистити свої права. Якщо інтереси людини перетинаються з інтересами держави — вона програє, незалежно від доказів».

Судова реформа, яку так довго просували, не лише не покращила систему, а остаточно її зруйнувала. Вона вбила довіру до суду, створила нову касту «доброчесних за погодженням» і підмінила український суверенітет зовнішнім управлінням.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram