Від хрещення до державності. Український шлях

Питання щодо основ української національної ідентичності і щодо фундаменту української державності нині є принциповими. Де був наш початок і з чим він пов’язаний? Як ми сформувалися тоді і яким є сенс нашого існування зараз і на майбутнє? Без відповідей на ці питання ми втрачаємо орієнтир і мету. Відповіді на ці питання особливо затребувані цього року – 35 років незалежності, 30 років Конституції, 5 років Великої війни.

Підтримай нас – поповни банку. Всі реквізити тут.

Українське державотворення і формування відповідної ідентичності спрямовують нас у глибину століть. Віднайдення нашого історичного фундаменту допомагає усвідомити сенс теперішнього часу і нашу національну місію на майбутнє.

Пошук етичного фундаменту Української нації та історичного фундаменту Української держави – це живий процес, у якому виражається дух народу і його устремління. Суспільна дискусія на цю тему формує актуальність питання і відповідний запит. Своєю чергою органи влади, наділені повноваженнями від народу, покликані цей запит реалізовувати через відповідні рішення і політики.

Християнський народ
Наріжним каменем української національної ідентичності є прийняття християнства ще у княжу добру. Гіпотетичне Аскольдове хрещення в ІХ столітті. Потім персональне хрещення княгині Ольги. І нарешті загальне хрещення в Київській державі за лідерства князя Володимира Великого в Х столітті.

Шануючи і плекаючи цю подію, яка сформувала українську національну ідентичність, реалізовуючи запит сучасної української нації, у 2008 році президент України видав відповідний Указ про встановлення державного свята – Дня хрещення Руси України:

Указ Президента України № 668/2008
«Постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі – України, який відзначати щорічно 15 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі».

Після здобуття Україною незалежності та суверенітету в 1991 році відразу три найголовніших християнських свята відразу набули статус державних з відповідним вихідним днем – Різдво Христове, Воскресіння Христове і Трійця. Це є яскравим свідченням того, що християнська віра є основою української національної ідентичності.

Але тепер до цього переліку свят додався й суто український контекст – святкування прийняття християнства саме українським народом.

Таким чином юридично оформлена національна духовно-етична константа:
Українці – християнський народ!

Саме прийняття християнства визначило моральну платформу суспільства на всі майбутні покоління українців. Християнська віра є глибоко вкоріненою в національних традиціях, звичаях і практиках. Вона сформувало культуру і дух народу. Особиста практика людей і загальна суспільна традиція оцінюються з точки зору відповідності християнській моралі.

Християнська держава
Початок російсько-української війни у 2014 році та її повномасштабне продовження у 2022 році активізувало ще один процес – переосмислення історії українського державотворення. Інтуїтивне відчуття почало набувати ознак осмисленого розуміння: початок Української держави – це не про 1991 рік, а про період княжої доби Київської держави. А цивілізаційне оформлення української державності відбулося шляхом прийняття християнства в Х столітті. Відповідний суспільний консенсус був оформлений в Указі Президента у 2021 році:

Указ Президента України № 423/2021
«З метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого — державотворця, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси, спадкоємцями якої є… сучасна Україна, дбаючи про благо Вітчизни та боронячи суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України, а також зважаючи на необхідність утвердження історичної справедливості, постановляю відзначати День Української Державності щорічно — у День Хрещення Київської Руси-України…».

Таким чином обраний українським народом глава держави своїм Указом зафіксував три фундаментальні постулати:
1. Українська державність починається із заснування Києва, а не з 1991 року.
2. Цивілізаційний вибір української держави здійснено шляхом прийняття християнства в Х столітті.
3. Ідентичність сучасної України назавжди пов’язана з християнським хрещенням.

З цього витікає формулювання українського гранд-наративу:
«Україна – християнська держава. Українська державність і українська національна ідентичність витікають з прийняття християнства, залежать від християнської системи цінностей, передбачають дотримання християнської етики задля майбуття і благополуччя».

Осмислення України як саме християнського державного утворення є обов’язковим. Тепер це вже не лише суспільний консенсус, але й юридично зафіксована позиція в указі президента як гаранта додержання Конституції. Ми – країна зі свободою поглядів і свободою віросповідання, але водночас саме християнська. Лише в християнській державі можливі свобода переконань і свобода віри.

Спроби відкинути християнську платформу з національної ідентичності і з власної державності призведуть до суспільного занепаду і деконструкції України.

Первородство і лідерство
Війна, яка триває нині, є екзистенційною, бо це війна за фізичне існування українського народу і держави. Таке розуміння фізичного виміру війни є очевидним. Водночас недостатньо усвідомленим є духовний вимір війни, а відтак її глибинний сенс.

Московія напала на Україну з причин не лише політичних чи територіальних, але й з причин історичних і духовних. Сучасна Російська Федерація бажає захопити і вкрасти українське ПЕРВОРОДСТВО – як християнське, так і державницьке. Адже саме на київських землях почалася державність, саме сюди первинно прийшло християнство і звідси поширилося навкруги. У розумінні загарбників оволодіти Україною і Києвом означає захопити первородство і привласнити чуже коріння собі. Це одна з ключових причин, чому розпочалася війна і триває донині…

Україна не обирала шляху війни, але вона гідно прийняла цей виклик. Водночас у тривалому і довгостроковому протистоянні неможливо встояти, ґрунтуючи боротьбу лише на національному патріотизмі. Має бути знайдений фундаментальний і всеосяжний сенс. Розуміння історичної і духовної причини війни потрібне для усвідомлення глибинного сенсу української оборони і реконкісти.

Сенс зараз:
Українське військо і український народ повертають і захищають своє історичне первородство. Ми боронимо власну християнську ідентичність і свою християнську державність.

Мета на майбутнє:
Здобути і реалізувати духовне лідерство на європейському континенті. Здійснити відродження християнських сенсів європейської цивілізації.

Комплексне осмислення цих основ української національної ідентичності та української державності є нашим стратегічним завданням і спільною метою. Цю місію покликані впроваджувати органи влади та інституції громадянського суспільства.

Базові налаштування українця

ДІЯТИ згідно з конституційним принципом:
«Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями».

СПОВІДУВАТИ біблійний постулат:
«Блажений народ, для якого Господь є його Богом!»

ВІРИТИ у пророчі слова поета:
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі».

Україна – європейська християнська нація, яка повертає собі і континенту розуміння гідності і вічних цінностей.

Руслан Кухарчук, християнський рух «Всі разом!»

ЗАВАНТАЖИТИ ДЛЯ ВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ буклет «Від хрещення до державності. Український шлях» (А5, сторінок 4, 4+4)

ЗАМОВИТИ БЕЗКОШТОВНО друковані примірники буклету «Від хрещення до державності. Український шлях» (А5, сторінок 4, 4+4)

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram