В Україні офіційно запровадили медичне капеланство: як воно працюватиме. Сергій Убогов у Кабінеті експертів

В Україні офіційно з’явилася нова інституція – медичне капеланство. Це сенсаційний крок у розвитку системи охорони здоров’я. Відтепер священнослужителі можуть стати повноправними співробітниками лікарень, а їхнє служіння офіційно визнане на рівні держави. Про це детально розповів начальник управління медичних кадрів, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України Сергій Убогов у програмі Кабінет експертів.

На початку ефіру ведучий Руслан Кухарчук анонсував тему як «сенсаційну подію, яку ще не всі помітили», адже Україна ухвалила зміни до законодавства, що узаконили новий інститут медичного капеланства.

Підтримай нас – зроби донат!

Сергій Убогов підтвердив, що подія справді історична: «Як на мене, це непересічна подія, навіть історична. Особливо враховуючи наш комуністичний, атеїстичний бекграунд, коли понад 70 років взагалі не існувало здорової співпраці церкви з державою».

Першими в Україні з’явилися військові капелани, ще у 2015 році – їх узаконили у 2022 році. Тепер естафету приймає медичне капеланство. «Фактично, медичне капеланство на штатних умовах – це другий офіційно легалізований вид капеланства після військового, але ще є пенітенціарні капелани на волонтерських засадах», – пояснив Убогов.

Сергій Убогов розповів, що саме слово капелан походить від латинського слова та означає плащ святого Мартіна Турського. У сучасному сенсі – це священнослужитель, який служить за межами храму, зокрема в армії, тюрмах, школах чи лікарнях. «Капелан – це людина з подвійною природою: представник церкви і водночас член професійного середовища, у якому служить. Військовий капелан – військовослужбовець, а медичний – працівник сфери охорони здоров’я», – уточнив він.

Цікаву історію розвитку медичного капеланства Убогов навів на прикладі США. Сто років тому, у 1920-х роках, методистський пастор Ентоні Бойсон потрапив до психіатричної лікарні, пережив духовну кризу і зрозумів, що медицину потрібно поєднати з душпастирською опікою. Після цього у США з’явилася «Клінічна душпастирська освіта», яка й досі є стандартом підготовки капеланів у всьому світі.

Убогов пояснив, що клінічний душпастир – це не просто священник, який приходить на молитву. «Капелан допомагає не лише пацієнтам, а й родичам, і медпрацівникам, які часто вигорають. Це духовний і моральний радник у лікарні». Також він пояснив, чому штатні капелани значно ефективніші, ніж капелани-волонтери.

В Україні процес узаконення медичного капеланства тривав понад 10 років. Перші проєкти наказів та законопроєктів з’явилися ще у 2015 році. Але, як зізнається Убогов, юридичні перепони і бюрократія постійно гальмували ініціативу. Все змінилося, коли у профільний закон «Основи законодавства про охорону здоров’я» додали одну норму про можливість капеланського служіння.

«Ця норма дала підставу для появи наказу МОЗ №1407, який затверджує положення про капеланську діяльність у сфері охорони здоров’я», – пояснив гість. Документ зареєстрований Мін’юстом 6 жовтня. Саме з цього моменту медичне капеланство стало юридично діючою інституцією.

В Україні вже створено спеціальність «клінічне душпастирство». За словами Сергія Убогова, базові вимоги наразі м’які: «Мінімум – бакалавр богослов’я та клінічна підготовка протягом двох з половиною місяців. Ці курси вже діють у шести університетах – у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, на Волині». Курс ведуть спільно богословські академії та медичні університети, а серед викладачів – лікарі, психіатри, психологи.

За словами Убогова, на Заході в одній лікарні може бути до 14 штатних капеланів, і це абсолютно звичайна практика. В Україні поки що це лише початок, але МОЗ уже розробляє нормативи навантаження, які визначатимуть, скільки капеланів має бути у великих закладах. За словами уксперта, в Україні вже є близько 75 штатних капеланів, більшість – у західних областях.

Фінансування капеланських посад наразі відбувається за рахунок самих медичних закладів, які мають управлінську автономію. «Якщо є добра воля керівника, він може включити посаду капелана або навіть декількох у штат і знайти на це кошти», – пояснив гість. Деякі види медичних послуг, наприклад паліативна допомога, вже включають у себе компонент духовної опіки.

На відміну від військових капеланів, у медичному капеланстві не запроваджено конфесійних квот. «Ми зрозуміли, що це шлях у нікуди. Пацієнти різні, постійно змінюються, і не завжди є представники потрібної конфесії. Тому головне – компетентність, освіта і професіоналізм капелана», – наголосив експерт.

Окрема частина наказу МОЗ присвячена волонтерам-капеланам, які вже роками відвідували лікарні без офіційного статусу. Тепер їхню діяльність узаконено. «Наказ визнає капеланство як штатне і волонтерське. Але кожна релігійна організація має підписати угоду про співпрацю з лікарнею», – сказав Убогов.

Більше того, жоден капелан не має права не допустити до роботи представників інших конфесій. Такі правила гарантують, що в лікарнях не буде «монополії» жодної церкви.

Наказ МОЗ не зобов’язує лікарні створювати посади капеланів, але надає всі юридичні підстави для цього. Тепер усе залежить від ініціативи керівників закладів і церков.

Руслан Кухарчук підсумував розмову словами: «Нова інституція в Україні запроваджена остаточно. Тепер усе залежить від церков і людей, які готові служити – бо пацієнти цього справді потребують».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram