Проєкт закону №5488 – кінець свободам в Україні

Законопроєкт №5488, запропонований Кабінетом Міністрів України ще у 2021 році, декларує боротьбу з дискримінацією, зокрема за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ). Натомість він не пройшов публічних громадських обговорень, проти нього висловилась Національна асоціація адвокатів України і навіть офіс Генерального прокурора.

Законопроєкт №5488 – це спроба скасувати в Україні конституційні права громадян і базові свободи: свободу слова і медіа, свободу поглядів і переконань, свободу політичної і релігійної діяльності. Звісно, що і мирні зібрання, під час яких озвучується критика і негативне ставлення, також опиняться під загрозою.

Підтримай нас – долучайся або зроби донат!

Проєкт закону пропонує внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Зокрема пропонується ввести в українське правове поле новий уніфікований термін – «нетерпимість». І дається йому наступне визначення: «Відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний і майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, або іншими ознаками».

Одночасно пропонується зробити «мотив нетерпимості» обтяжувальною обставиною в адміністративних правопорушеннях.

Одна з ключових загроз – повне переписування Статті 161 Кримінального кодексу України. Зараз вона називається так: «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками».

Натомість пропонується її переформулювати наступним чином:
«Розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості.
Публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості, а також інші вмисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості, – караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Таким чином у своєму поєднанні ці дві пропоновані статті фактично забороняють таке базове право особи, як НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ. В одному ряді пропонується однаково засуджувати негативне ставлення через колір шкіри (що є розумним) і негативне ставлення до політичних переконань або аморальної поведінки (що автоматично скасовує свободу слова, поглядів, висловлювань, політичної, релігійної і журналістської діяльності).

Свобода слова та віросповідання — гарантії Конституції
У разі ухвалення закону №5488 звичайне висловлювання критичного ставлення буквально до будь-чого може бути розтлумачене, як розпалювання ворожнечі на грунті нетерпимості.

Розкритикував програму певної політичної партії – це розпалювання ворожнечі і обмеження волі до 5 років.
Назвав гомосексуалізм гріхом чи збоченням – розпалювання ворожнечі і обмеження волі до 5 років.
Засудив гендерну ідеології і її промоутерів – розпалювання ворожнечі і обмеження волі до 5 років.
Наголосив на загрозах ісламської імміграції – розпалювання ворожнечі і обмеження волі до 5 років.

Таким чином, у суспільстві, де свобода слова, думки та віросповідання гарантується Конституцією (статті 34–35), виникає правовий ризик покарання за будь-які озвучені переконання. Критика будь-чого і негативне ставлення до будь-чого опиняються поза законом.
У таких умовах журналісти, вчителі, священники, політики, блогери, громадські діячі — будь-хто, хто публічно висловлює критику чи негативне ставлення, — будуть звинувачені у «нетерпимості». Це фактично встановлює ідеологічну цензуру, бо карає не за дії, а за думки, переконання та слова.

Саме таке застосування правових норм суперечить базовим принципам демократії, де свобода висловлювання — основа суспільного діалогу. Під прикриттям боротьби з дискримінацією пропонується створити інструмент державного контролю над мовленням і думками, що є характерним для авторитарних режимів.

Нечітка термінологія — інструмент для правової маніпуляції
Фахівці в галузі права зауважують, що однією з головних проблем законопроєкту є його нечіткість і правова невизначеність. Закон не містить чіткого, уніфікованого визначення ключових понять. Наприклад, що саме означає «упереджене ставлення», – задаються запитаннями правники. Це відкриває простір для довільного тлумачення норм, а отже, для вибіркового правозастосування.

На практиці це може означати, що одне і те ж саме висловлювання в одній ситуації вважатиметься законним, а в іншій — злочином, залежно від позиції правоохоронців чи політичного контексту. Це прямо суперечить принципу правової визначеності, який визнається однією з основ верховенства права, закріпленого в статті 8 Конституції України.

Розширення повноважень Омбудсмена — від нагляду до покарання
Одним із небезпечних аспектів є розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Законопроєкт надає Омбудсману право не тільки моніторити ситуацію з дотриманням прав людини, а й безпосередньо складати адміністративні протоколи за ознаками дискримінаційної поведінки. Фактично це наділення Омбудсмана поліцейськими повноваженнями.

Це суттєво змінює баланс владних повноважень: Омбудсман — не тільки спостерігач і арбітр, а фактично каральний орган. Така зміна природи інституції порушує конституційну логіку системи стримувань і противаг, в якій жодна гілка влади не може об’єднувати в собі контрольні й репресивні функції. Це — ще один приклад потенційного зловживання законом під гаслом «захисту прав людини».

Порушення процедури: закон не обговорено із суспільством
Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики», перед поданням законопроєкту до парламенту уряд має провести публічне обговорення. У випадку із 5488 цю процедуру було проігноровано. Саме на цій підставі громадський рух «Всі разом!» відразу у 2021 році подав судовий позов проти Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ, яке розробило законопроєкт.

Позов підтримали понад десять громадських організацій та сотні громадян, які вважають, що без належного суспільного діалогу уряд не має морального і юридичного права просувати закон, який суттєво змінює баланс прав і обов’язків громадян.

Позиція професійних спільнот: адвокати і прокурори проти
Національна асоціація адвокатів України (НААУ) виступила із закликом зняти законопроєкт №5488 з розгляду. Аргументація правників — закон суперечить принципам конституційності, є невизначеним та порушує права на свободу слова і віросповідання.

Офіс Генерального прокурора також висловив застереження щодо документу, визнавши, що у ньому закладено «багато проблем», що прямо вказує на потенційні загрози зловживань на практиці.

Законопроєкт №5488 несе значні ризики для існування правової держави. У разі його ухвалення свобода слова, поглядів, переконань і свобода висловлювань будуть знищені остаточно.

Рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram