Перезаснування України: конституційний дизайн майбутнього. Геннадій Друзенко у Кабінеті експертів

Експертиза
07.05.2025
Перезаснування України: конституційний дизайн майбутнього. Геннадій Друзенко у Кабінеті експертів

«Війни такого масштабу, як переживаємо ми в Україні, як правило, змушують країни замислитись, змінити свою парадигму та перезаснувати державу. Себе завжди можна змінити на краще і це дуже християнський підхід», — у новому випуску Кабінету експертів зазначив правник, громадський діяч, президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Пирогова Геннадій Друзенко. У студії обговорювали не просто майбутнє України після війни, а її повне перезаснування — зміну державного устрою, цінностей і самої логіки суспільного договору. Гість студії запропонував не просто реформувати країну, а її перезаснувати.

На переконання Друзенка, після таких потрясінь, які переживає Україна, природним наслідком має бути не просто реформа, а глибинна трансформація.

Окремо Друзенко говорить про «україноцентризм» як гідну самопозицію в Європі. Він наводить приклади Ірландії, Польщі, Бельгії як абсолютно різних моделей, де цінності співіснують з ідентичністю. Він висловлює сподівання, що війна вилікує в нас цей комплекс, коли ми «заглядаємо в чужі роти». Він наголошує: бути суб’єктним — це самому визначати, хто ти, що ти робиш, і хто твої союзники, опоненти й вороги.

Гість звертає увагу на те, що впродовж століть частина українських еліт обирала шлях еміграції до Москви, де існували кращі умови для кар’єрного зростання, свободи дій та фінансового забезпечення. Це, на його думку, стало причиною втрати частини інтелектуального і державницького потенціалу України.

Водночас, попри злочинну природу радянської ідеології, експерт закликає не відкидати повністю радянську спадщину. Адже багато з того, що досі функціонує в Україні — інфраструктура, промисловість, інженерна школа — були створені саме тоді. І хоча радянське минуле сповнене темних сторін, воно не повинно бути тотально відкинуте. «Ми так захопились декомунізацією, що забули про інженеризацію», — говорить він, підкреслюючи, що декомунізація не має означати руйнування наукової та технічної основи держави.

Україна має прийняти свою неоднозначну історію — і роль у СРСР, і власну державницьку традицію — щоб мати сили вистояти сьогодні. Ті ж самі інженерні кадри, навчальні школи, виробничі потужності, які колись творили радянську Україну, тепер допомагають сучасній Україні не зламатися у війні. «Своє треба забирати», — наголошує Друзенко.

Експерт бачить дві ключові проблеми в українській конституційній системі. Перша — суперечність між проголошенням народу єдиним джерелом влади (стаття 5 Конституції) і тим, що саме парламент без участі народу фактично встановив конституційний лад.

Друга проблема — надмірна концентрація влади в руках президента. Обраний прямим голосуванням, він може фактично узурпувати владу, що розбалансовує систему і робить країну залежною від однієї особи, її досвіду, характеру й геополітичних орієнтацій. У результаті немає стабільної довгострокової стратегії.

Друзенко пропонує після перемоги розпочати інклюзивний конституційний процес, у якому слід зменшити повноваження президента, зробити його посаду представницькою, обирати його в парламенті на довший строк — як гаранта стабільності. Натомість виконавча влада має належати прем’єр-міністру.

Гість також зазначив, що майбутнє України — це «Україна громад», де сила держави не в централізованому контролі, а в сильних і конкурентоспроможних місцевих громадах. Децентралізація дала позитивні результати, дозволивши громадам розвиватися, змагатися за ресурси, мешканців та інвестиції.

Ще однією темою для розмови була закріплення в Конституції стратегічного курсу на членство в НАТО та ЄС. Експерт зазначає, що це має радше політичний, ніж практичний ефект. Приклади Фінляндії та Швеції показують, що прагматичний, а не декларативний підхід є більш ефективним. Тому доцільніше зосередитися на підготовці та виконанні реальних умов для вступу, ніж на політичних гаслах, які не наблизили Україну до членства і стали одним із використаних Росією аргументів для війни.

Вкінці розмови також говорили про зупинку війни по лінії фронту. Друзенко зазначив, що він підтримує цю ідею, щоб використати цей час для зміцнення країни.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram