Переговори щодо зупинки війни: тиск на жертву на умовах агресора. Іван Ступак у Кабінеті експертів

Активізація мирних переговорів навколо війни в Україні супроводжується безпрецедентним міжнародним тиском, який спрямований не на державу-агресора, а саме на Україну. Саме цей парадокс став ключовою відправною точкою розмови у студії Кабінету експертів, де військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак детально пояснив, чому нинішній переговорний процес є нетиповим і потенційно небезпечним.

Екперт одразу наголосив, що сьогоднішні перемовини принципово відрізняються від усіх попередніх спроб не формою, а рівнем і напрямком тиску. За його словами, «тиск чиниться не на агресора, а на сторону, яка є жертвою в цій війні», тоді як з Росією «намагаються домовитися і улагодити ведення бізнесу в майбутньому».

За словами Ступака, з численних витоків стає зрозуміло, що первинні перемовні пропозиції формувалися на російському боці і були презентовані як нібито «американський план». Він прямо підкреслив: «ці пункти народилися в Російській Федерації». Експерт звернув увагу на логічну невідповідність у російській риториці. Якщо, за офіційними заявами, в Росії «все добре», є гроші, є люди і є ресурси для продовження війни, то постає просте питання: «з якого дива росіянам ініціювати мирні переговори?».

Ступак детально пояснив, що нинішній сценарій зводиться не до завершення війни, а до її замороження. Експерт наголосив, що будь-яка заморозка не означає розв’язання проблеми, а лише відтермінування її вибуху в майбутньому.

Окремий блок розмови був присвячений подвійній грі Кремля. З одного боку, російське керівництво публічно демонструє готовність воювати далі і навіть погрожує Європі, а з іншого – кулуарно шукає можливості зупинитися на вигідних для себе умовах. Ступак пояснив це традиційною логікою спецслужб, зазначивши, що КДБ і його правонаступник ФСБ «продовжують використовувати класичний прийом блефу». Він пояснив, що «вчасно застосований блеф, вчасно зіграна пауза» можуть створювати ілюзію сили навіть у ситуації, коли система починає тріщати.

Далі експерт перейшов до аналізу ключового внутрішнього обмеження для Росії – людського ресурсу. Ведучий Руслан Кухарчук наголосив, що на відміну від України, Кремль всіляко уникає примусової мобілізації, оскільки досвід 2022 року показав її руйнівний суспільно-політичний ефект. За його словами, саме перспектива нової мобілізації є «основною точкою болю», адже тривалі наступальні операції потребують дедалі більше людей, а контрактного ресурсу може виявитися недостатньо.

На що Ступак визнав, що гроші у Росії поки є. Він навів конкретні цифри, зазначивши, що лише за рахунок продажу енергоресурсів Російська Федерація отримувала «понад 500 мільйонів євро щодня». Водночас він підкреслив, що витрати бюджету зростають катастрофічно, і держава «спалює по 14 мільярдів євро щомісячно». Але експерт визнав, що з людьми дійсно у них проблеми. Особливу увагу експерт звернув на проблему ринку праці. Він навів показник безробіття в Росії – близько 2%, що є нижчим за так звану «природну ватерлінію». За його словами, це означає критичний дефіцит робочих рук, через що Кремль змушений навіть публічно говорити про залучення іноземних працівників, зокрема громадян Індії. Тому в них дійсно є брак людського ресурсу.

Далі розмова перейшла до ролі Сполучених Штатів. Відповідаючи на запитання про зусилля адміністрації Дональда Трампа, експерт наголосив, що сама ідея зупинки війни стикається не з компромісом, а з примусом. Він підкреслив, що «тиск чиниться на слабшу сторону», оскільки ніхто не хоче ризикувати конфліктом з державою, яка має тисячі ядерних боєголовок. Ступак також відкрито заявив, що важливим мотивом Заходу є бізнес-інтереси. Він нагадав про вже пережиті Україною приклади тиску, зокрема припинення обміну розвідданими та замороження фінансової допомоги.

Далі перейшли до європейського виміру війни. Кухарчук звернув увагу на відверті заяви керівників безпекових інституцій Європи, які визнають, що поки триває війна в Україні, рівень безпеки на континенті зростає. Ступак погодився і назвав таку позицію цинічною, але чесною. Розвиваючи цю думку, експерт наголосив, що війна проти Європи вже триває, просто в інших формах. Він навів приклади диверсій, дронів, кібератак, втручання в роботу інфраструктури та гібридних операцій, підкресливши, що теза «війни немає, бо немає ракет» є хибною. За його словами, «війни не оголошують – війни починають», і саме це зараз відбувається. Гість визнав, що ймовірно Європа дуже швидко впаде, якщо Росія почне війну.

Окремо він зупинився на Балтійському регіоні, назвавши його одним з найбільш вразливих. Ступак детально описав сценарії гібридної агресії, наголосивши, що для створення кризи в НАТО «достатньо одного міста». Він навів приклад міста Нарви в Естонії, пояснивши, чому саме це місто може стати об’єктом тиску, з огляду на концентрацію російських громадян і розвиток систем радіоелектронної боротьби поблизу кордонів.

Далі говорили про морську тематики і ролі ударів по тіньовому нафтовому флоту Росії. Він докладно пояснив, чому атаки на танкери є болісними для Кремля і чому навіть удари по порожніх суднах викликають різку реакцію. Ступак наголосив, що саме обмеження експорту нафти є одним з небагатьох інструментів реального тиску. Він додав, що в Балтійському морі також можливі українські удари по російському тіньовому флоту. Водночас він звернув увагу на страх західних партнерів перед екологічними наслідками. За його словами, для багатьох із них екологічний фактор часто переважає гуманітарний.

Підсумовуючи розмову про переговори, були окреслені три ключові вимоги, які обговорюються: відмова від вступу в НАТО, обмеження чисельності Збройних сил України та питання Донецької області. Він визнав, що тема НАТО може бути предметом складної дипломатичної гри, адже багато країн проти вступу, а одного вето достатньо, щоб Україна не вступила. Але територіальні поступки Ступак назвав абсолютно неприйнятними, підкресливши, що це «пряме порушення Конституції і вибух всередині країни».

Завершуючи ефір,Кухарчук наголосив, що в умовах багатовекторного тиску Україна має демонструвати максимальну внутрішню єдність. Він підкреслив, що український подвиг визнають навіть ті, хто не готовий говорити про це вголос, і зауважив: якщо вже Україну просять про поступки, то «хоча б з повагою» до тієї ціни, яку вона платить за безпеку всієї Європи.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram