Пенсійний колапс: як фінансово забезпечити людей поважного віку. Михайло Вулах у Кабінеті експертів

В Україні склалася проблематична ситуація із забезпеченням людей поважного віку. Більшість пенсіонерів отримує настільки малі виплати, що замість гідного життя їм доводиться виживати. У програмі Кабінет експертів юрист пенсіонерів і підприємець Михайло Вулах, який понад 20 років займається питаннями пенсіонерів, відверто розповів про масштаби проблеми та можливі виходи з неї.
В Україні нині найбільш поширена пенсія становить лише 3–4 тисячі гривень. Люди похилого віку, як розповів експерт, щоб вижити змушені харчуватися найдешевшими продуктами, шукати акції, закладати речі в ломбарди, здавати кімнати орендарям, ризикуючи бути ошуканими, продають квартири тощо.
Окрему увагу Михайло Вулах приділяє механізму, завдяки якому він допомагає пенсіонерам – договору довічного утримання. «Я дізнався, що є такі можливості, і вирішив, що якщо це можна виправити, то не дуже красиво не виправляти. Тому присвятив цьому своє життя», – пояснює він. За такою угодою пенсіонер залишається жити у власній квартирі, а компанія бере на себе оплату комунальних, щомісячні доплати та соціальний супровід.
«Якщо раніше після комуналки залишалося 2 000 грн, то з договором це вже 4–5 тисяч. Людина може купити одяг, інколи навіть дозволити собі червону ікру», – додає Вулах. Він іронізує, що така практика іноді відразу мотивує дітей допомагати батькам, щоб не втратити житло.
Парадоксально, але при всій бідності пенсіонерів саме вони є основними вкладниками банків. «Я вам, як банкір, скажу: найбідніші верстви населення – це пенсіонери, а найбільше вкладників у банках – теж пенсіонери. Це нонсенс», – наголошує експерт.
В Україні нині 10,3 мільйона пенсіонерів. Ситуацію ускладнюють зміни в законодавстві. Пенсію можна оформити у 60 років, необхідно мати щонайменше 32 роки стажу, а невдовзі ця вимога зросте до 35. «Це означає, що якщо людина навчалась, або бодай кілька місяців шукала роботу, вона вже може не вкластися у вимоги. І в результаті – без пенсії у 60 років», – пояснює експерт. Для тих, хто не набрав стажу, передбачена лише соціальна допомога після 65 років, але і вона має жорсткі обмеження. «У нас немає гарантованої мінімальної пенсії. Якщо у людини знайшли інші доходи чи депозит – їй можуть відмовити», – каже Вулах.
При цьому статистика вводить суспільство в оману. Середня пенсія в Україні становить близько 6 400 грн. Але Вулах пояснює: «Більшість пенсіонерів отримує 4 500 грн і менше. А середня виходить 6 400 лише через те, що є спецпенсії – по 100-300 тисяч». За його словами, співвідношення середньої зарплати та реальної середньої пенсії в Україні зараз один до шести, тоді як у світі – щонайменше один до двох. «У Франції чи Великій Британії середня пенсія вже більша за середню зарплату. А у нас – знущання», – обурюється експерт.
Водночас він бачить і можливості для змін. «Якщо дати більше грошей пенсіонерам, вони одразу витратять їх на продукти, ліки чи депозити. Це прямий кешбек в економіку. Пенсіонери не виведуть гроші за кордон. Вони піднімуть внутрішній ринок», – переконаний Вулах.
Особливу увагу юрист звернув на політичний аспект. Пенсіонери складають понад половину виборців, але їхні інтереси фактично ніхто не представляє. «Серед усіх партій зараз немає жодної, у назві якої є слово “пенсіонер”. Це означає, що самі літні люди не усвідомлюють своєї сили. Вони могли б диктувати умови політикам, але звикли чекати, що за них усе вирішать», – зазначив він.
Говорячи про майбутнє молоді, експерт не приховує песимізму: «Відкладати треба вже сьогодні, хоча б щось. Найкраща валюта у світі – це квадратні метри». Він радить українцям придивлятися також до золота й інших захисних активів.
Вулах наголошує, що сьогодні є унікальна можливість для серйозного підвищення пенсій. «Зараз якраз такий момент, коли можна робити серйозні збільшення. Якщо б пенсіонери отримали, наприклад, 20 тисяч, молодь би побачила сенс платити внески», – пояснює він. На його думку, це запустило б позитивний механізм: зростання довіри до солідарної системи, наповнення бюджету й одночасне формування другого – накопичувального рівня, а також добровільних недержавних програм.
Наостанок Вулах закликав до формування нового економічного патріотизму: «Ми не можемо орієнтуватися лише на Захід і чекати допомоги. Нам треба розвивати власний фондовий ринок, щоб пенсійні накопичення працювали в Україні, а не за кордоном».
Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram