Економічне диво під час війни: як фінансова система України встояла та що чекає на гривню. Олександр Крамаренко у Кабінеті експертів

Експертиза
29.04.2026
Економічне диво під час війни: як фінансова система України встояла та що чекає на гривню. Олександр Крамаренко у Кабінеті експертів

Стан української фінансової системи під час повномасштабної війни – це справжнє диво, адже зазвичай воюючі країни переживають набагато серйозніші кризи. Про це йдеться у новому випуску програми Кабінет експертів, гостем якої став економічний оглядач Олександр Крамаренко.

Ефір розпочався із обговорення курсу валют. Олександр Крамаренко прокоментував побоювання громадян щодо навмисних дій Національного банку України стосовно девальвації гривні та зростання євро понад 50 гривень. За його словами, Нацбанк виконує свій мандат із підтримання стабільності грошової одиниці й прагне утримати інфляцію в межах оптимальних для України 5% на рік. При цьому НБУ офіційно не прогнозує курс, що є стандартною практикою світових центральних банків. Робиться це для того, щоб проти регулятора не грали на ринку й не зливали резерви.

Експерт пояснив, що сьогодні ситуація геть інша: Україна отримує великі кошти з-за кордону, які покривають приблизно половину витрат державного бюджету. Через війну експортні можливості зруйновані, а потреба в імпорті зросла. Цей структурний дефіцит валюти Нацбанк закриває шляхом щоденного продажу валюти комерційним банкам, згладжуючи коливання.

Попри девальвацію та природне коливання курсу, стабільність української фінансової системи Крамаренко назвав унікальною порівняно з жахливим досвідом таких країн як Сирія, Ірак чи Ліван. Така стабільність забезпечується тісним контактом із партнерами та їхнім фінансуванням.

Обговорюючи питання особистих збережень, оглядач зазначив, що основним орієнтиром для гривні залишається долар. При цьому автономія Нацбанку дозволяє йому відмовляти уряду на прохання «надрукувати грошей», припускає експерт.

Щодо джерел готівки в країні за умов руйнування чорної металургії та втрати частини сільськогосподарських угідь, експерт пояснив, що економіка продовжує працювати, а зовнішня допомога перетворюється на виплати військовим, медикам і вчителям. Ці кошти потрапляють на внутрішній ринок, формуючи попит. Крім того, в Україні сформувалася потужна нова галузь економіки – оборонна промисловість, представлена розсередженими маневреними приватними компаніями, що виробляють, наприклад, дрони.

Торкнувшись теми державних боргів, Олександр Крамаренко запевнив, що значна частина коштів буде компенсована за рахунок заморожених російських активів. Втім, кредити МВФ та внутрішні валютні облігації Україні все одно доведеться виплачувати самостійно.

Аналізуючи агросектор, експерт підкреслив, що українські агрохолдинги мають значну перевагу за рахунок масштабу, сучасних технологій та дешевої робочої сили. «Польські маленькі ферми, вони неконкурентоздатні порівняно з українськими великими компаніями», – наголосив гість. Проте польські фермери є потужною виборчою силою, з якою тамтешній уряд змушений рахуватися.

Говорячи про фінансовий моніторинг, оглядач нагадав, що спочатку він створювався для боротьби з наркотрафіком і торгівлею людьми, і податки туди не входили. Зараз Європа вимагає від України піднімати податки до свого рівня, щоб їхні резиденти не мігрували до нас. Проте Крамаренко наголосив на прямій залежності – чим нижче податки, тим швидше економічне зростання.

На відміну від України, у західних країнах існують компенсаторні механізми, як-от неоподатковуваний мінімум у 12 000 євро чи податкові звіти на родину. У перемовинах із МВФ бюрократи діють дуже лінійно, вимагаючи тримати низький дефіцит бюджету та перекладаючи всі проблеми з підвищенням податків на саму Україну.

На завершення зустрічі Олександр Крамаренко окреслив нові точки економічного зростання України після війни. Ними можуть стати переробка агропродукції, розвиток оборонної промисловості та його перехід у цивільні галузі (наприклад, використання дронів у сільському чи комунальному господарстві), а також медичний туризм.

Щодо ринку праці, експерт виступив проти залучення іноземної робочої сили, пояснивши, що до нас поїдуть переважно низькокваліфіковані кадри. На його переконання, пріоритетом держави має бути створення умов для повернення власних громадян, які будуть найбільш мотивованими для відновлення країни.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram