ДЦП та затримка нейророзвитку: труднощі реабілітації дітей в Україні. Володимир Мартинюк у Кабінеті експертів

Експертиза
10.09.2025
ДЦП та затримка нейророзвитку: труднощі реабілітації дітей в Україні. Володимир Мартинюк у Кабінеті експертів

В Україні вже понад 25 років існує унікальна система дитячої реабілітації, що охоплює понад сотню центрів і дає шанс тисячам дітей із неврологічними порушеннями на краще життя. Однак медична реформа суттєво змінила правила роботи і боляче вдарила саме по дитячій реабілітації. У новому випуску Кабінету експертів обговорюються найболючіші питання – від державного фінансування і обмежень для дітей до ролі родини та медичної реформи. Про це у програмі розповідає дитячий невролог Володимир Мартинюк.

«Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Міністерства охорони здоров’я», керівником якої є Мартинюк, уже майже 30 років займається найчисельнішою групою маленьких пацієнтів з інвалідністю. Це близько 160 тисяч дітей в Україні, серед яких понад 100 тисяч мають проблеми, пов’язані з патологією нервової системи. Саме тому при Міністерстві охорони здоров’я було створено окремий заклад, який надає спеціалізовану допомогу.

Підтримай нас – долучайся або зроби донат!

Центр було відкрито у 1996 році для роботи з дітьми, які мають органічні ураження нервової системи – ДЦП та суттєві затримки нейророзвитку. З того часу розбудовано широку мережу — понад 100 центрів і відділень у різних областях, які працювали за європейськими стандартами та з мультидисциплінарною командою (неврологи, логопеди, психологи, корекційні педагоги, фізичні та ерготерапевти, спеціалісти сенсорно-інтегративної терапії, педіатри, сімейні лікарі тощо).

За 30 років роботи через український центр пройшло понад 90 тисяч дітей. Система була збудована так, щоб дитина отримувала не лише консультацію, а й повноцінний курс реабілітації за державний кошт. Раніше було 10-11 курсів на рік, тобто для дитини не було обмежень, а в проміжках — активна щоденна робота вдома, яку виконувала родина. «Реабілітація не може бути курсовою. Це щоденна праця, і 90% успіху залежить від сім’ї», — наголошує Мартинюк.

Водночас нині в процесі медичної реформи лунають пропозиції ліквідувати як окрему установу «Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Міністерства охорони здоров’я». Натомість приєднати цей медичний заклад у структуру тієї чи іншої дитячої лікарні. Тому досвідчені дитячі реабілітологи під керівництвом Володимира Мартинюка направили лист прем’єр-міністру України Юлії Свириденко з проханням зберегти заклад і забезпечити йому «належну організаційну, фінансову і кадрову спроможність».

Запропонована система державного фінансування від НСЗУ для профільних медичних установ суттєво ускладнює фінансовий стан дитячих амбулаторних закладів. Володимир Мартинюк пояснює, що це призводить до того, що окремі медичні установи штучно переоформлюються як стаціонарні, щоб отримати належне бюджетне фінансування. «Через занижені тарифи на амбулаторні послуги лікарні змушені оформлювати маленьких пацієнтів у стаціонар, щоб отримати оплату від НСЗУ», – пояснює лікар.

Мартинюк також підкреслив, що законодавство залишається «дорослоцентричним»: «Коли ухвалювався закон про реабілітацію, там не врахували специфіку роботи саме з дітьми». В запропонованих пакетах НСЗУ є можливість пройти в середньому два реабілітаційних курси на рік, хоча насправді в дитячому віці реабілітаційні процедури слід проходити безперервно.

Водночас Володимир Мартинюк наголошує на важливості сім’ї в процесі реабілітації дитини: «Без підтримки родини реабілітація не працює. Це спільна робота лікаря, дитини й сім’ї».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram