Чи обов’язкові для виконання умови МВФ та чи варто купувати долари. Олег Пендзин у Кабінеті експертів

Гривню в Україні послаблюють свідомо, валютного ринку у класичному розумінні не існує, а Національний банк фактично одноосібно формує курс. «На сьогоднішній момент єдиним продавцем валюти в Україні виступає Національний банк України. Тобто я продавець, я визначаю політику, я визначаю курс», – у новому випуску програми Кабінет експертів пояснив Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу.

Ведучий Руслан Кухарчук почав розмову з теми девальвації гривні на початку 2026 року та запитав, чи це об’єктивні процеси, чи свідома політика держави. Олег Пендзин наголосив, що в Україні фактично немає валютного ринку в класичному сенсі, адже продавцем валюти є лише Нацбанк. Саме тому всі коливання курсу – це елемент цілеспрямованої валютно-курсової політики.

Експерт нагадав, що після початку повномасштабної війни валютні надходження від експорту різко скоротилися, тоді як імпорт зріс через потреби економіки та армії. Через це курс у 2022 році стрімко підскочив, а Нацбанк був змушений запровадити жорстке регулювання та фіксацію курсу.

Говорячи про нинішню девальвацію, Пендзин пояснив логіку Нацбанку через баланс інфляції та бюджету. «Чим слабший валютний курс, тим дорожчий імпорт, тим інфляція вища. Чим валютний курс міцніший, тим ціни на імпорт більш-менш стабільні». Водночас у періоди високих бюджетних виплат держава зацікавлена у слабшій гривні, адже тоді валютна допомога перетворюється на більший обсяг гривні для фінансування соціальних витрат. За його словами, девальвація на початку року – це тактичний крок, пов’язаний із виплатами бюджету, і Нацбанк згодом традиційно зупиняє цей процес.

Окремо експерт звернувся до глядачів із порадою не поспішати скуповувати валюту. Він нагадав, що середньорічний курс у бюджеті був значно вищим, ніж фактичний, а гривневі облігації внутрішньої державної позики принесли людям значно більший дохід. «Ті, хто сиділи в гривні і сиділи в облігаціях внутрішньої державної позики, реально заробили 16%», – зазначив він, порівнявши це з майже нульовим доходом по валютних депозитах.

В ефірі торкнулися й ролі Міжнародного Валютного Фонду. Олег Пендзин наголосив, що Фонд не диктує Україні конкретні рішення щодо курсу чи тарифів, а формує загальні вимоги до фінансової стабільності. «Меморандум – це не є обов’язок для виконання. Меморандум – це погоджені позиції», – пояснив експерт. Він навів приклад рекомендацій щодо тарифів на електроенергію та газ, які роками залишаються в меморандумах, але не виконуються через політичну доцільність. За його словами, багато рекомендацій МВФ, зокрема щодо підвищення ПДВ або різкої девальвації гривні, в Україні так і не були реалізовані.

Далі розмова перейшла до теми податків та спроби оподаткувати онлайн-торгівлю. Пендзин зауважив, що податок на доходи фізичних осіб існував завжди, але держава не могла його адмініструвати. Нові ініціативи щодо маркетплейсів він пояснив спробою перекласти функцію податкового агента на платформи, проте визнав, що політично такі рішення непрохідні.

Окремий блок був присвячений тарифам на енергоносії та субсидіям в МВФ. Експерт назвав дешеві тарифи формою допомоги багатим, адже їх отримують усі незалежно від доходів. На його думку, справедливою є модель, коли всі платять ринкову ціну, а бідні отримують адресну допомогу через субсидії.

Говорячи про кредити для бізнесу в Україні, Пендзин пояснив, чому банки неохоче кредитують реальний сектор економіки. За його словами, банкам вигідніше вкладатися в державні облігації, які майже не несуть ризиків і не привертають уваги правоохоронних органів. «Коли банк починає вибирати між комерційною структурою і державою, кому він дасть гроші? Державі», – констатував експерт. Єдиним реальним механізмом підтримки бізнесу він назвав державні програми здешевлення кредитів.

Наприкінці ефіру гість окреслив точки росту економіки України після втрати значної частини промислового потенціалу Донбасу. На його думку, перспективними залишаються агросектор і військово-промисловий комплекс, але є великий ризик втрати інтелектуальної власності. Він також пояснив, що в сучасному світі найбільша додана вартість формується там, де зосереджена інтелектуальна власність, а не там, де відбувається фізичне складання продукції.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram