Чому виграла Санду і коли вибори в Україні? Андрій Магера в Кабінеті експертів

На виборах у Молдові перемогла партія «Дія і солідарність» (PAS) Маї Санду і здобула однопартійну більшість у парламенті – результат, який було тяжко уявити ще кілька місяців тому. Про наслідки цього та паралелі з українською ситуацією у програмі Кабінет експертів говорить експерт з конституційного права Андрій Магера. Дискусія також торкнулася теми Придністров’я, впливу російської пропаганди та важливого питання для України – чи можливі вибори під час воєнного стану.

Ведучий Руслан Кухарчук підкреслив, що перемога PAS стала значно масштабнішою, ніж прогнозували навіть симпатики цієї партії. Гість також висловив свої здивування цьому. Він зазначив, що думав, що результат буде гіршим.

На момент розмови не було 100-відсоткових результатів виборів, проте вже було відомо про перемогу PAS. «Вони десь здобудуть 54, можливо навіть 55 мандатів». Магера пояснив, що в молдовському парламенті всього 101 депутат, тому така кількість місць означає стабільну більшість. «Фактично PAS має однопартійну більшість».

Андрій Магера уточнив важливу деталь: хоча PAS отримала більше половини мандатів, для ухвалення «органічних законів» у Молдові потрібно не просто 51 голос, а 61. «Партії влади бракує 61-го голосу, щоб ухвалювати органічні закони. Але навіть такий результат – це серйозна перемога», – зазначив він.

Експерт пояснив, що вирішальною виявилася внутрішня підтримка: «Ключовою все ж таки була позиція мешканців центру Молдови. Саме вони надали найбільший відсоток голосів за PAS».

Важливим елементом розмови стало питання Придністров’я. Це регіон Молдови, який з початку 1990-х перебуває під фактичним контролем російської адміністрації. Попри це, частина його мешканців має молдовські паспорти й приїжджає голосувати на дільниці на підконтрольній території.

Андрій Магера пояснив: «Мешканці Придністров’я приїжджали, перебрались на другий бік Дністра, і таким чином могли голосувати». Він наголосив на ще одній проблемі – багато з них мають кілька громадянств. Гість додав: «Треба розуміти, що населення Придністров’я дуже сильно під впливом російських медіа».

Окрема частина розмови стосувалася того, що Придністров’я є військовою загрозою для України, навіть якщо зараз воно не має значного потенціалу. Магера пояснив, що українцям слід пам’ятати про цю точку ризику, але підкреслив: «Україна має право реагувати військовим чином тільки в тому разі, якщо звідти буде йти агресія». Інакше наша держава сама стане агресором у міжнародному праві. «Ціна навіть одного життя українського солдата не варта того, щоб заходити на територію Придністров’я», – резюмував експерт.

В ефірі також підняли питання про те, чи може політична доцільність інколи переважати букву закону у виборчих процесах, особливо аналізуючи нинішні європейські процеси. Магера зауважив, що світ переживає «період великих змін», і традиційні підходи до виборів дедалі більше трансформуються під впливом соцмереж та нових комунікацій. Водночас експерт наголосив, що головним орієнтиром завжди мають залишатися принципи виборчого права, а не лише формальні процедури: «Принципи – це серцевина того, без чого право не може існувати».

Особливе місце він приділив принципу вільних виборів, пояснивши, що він складається з двох складових. Перша – це можливість виборця вільно сформувати свою волю без тиску, підкупу чи маніпуляцій. Друга – можливість реалізувати цю волю без перешкод, прийшовши на дільницю і проголосувавши без стороннього контролю. Магера підсумував: «Демократія повинна бути з зубами. Якщо демократія буде без зубів – це буде анархія. Вона повинна боротися за своє існування, інакше зазнає поразки від авторитарних і тоталітарних режимів».

Дискусія органічно перейшла до України. Говорили про те, чи можливі вибори під час воєнного стану. Андрій Магера відповів однозначно: «Поки існує воєнний стан, проводити вибори неможливо. Це питання конституційності». Магера також пояснив, що Конституція України гарантує право обирати й бути обраним, але одночасно дозволяє обмежувати деякі права під час надзвичайних і воєнних станів.

Ще одна проблема, на якій зупинилися, – це скорочення складу Верховної Ради. Магера пояснив: «На сьогодні парламент суттєво недоукомплектований. Якщо кількість депутатів впаде нижче 300, це поставить під сумнів саму повноважність парламенту. Це питання дуже серйозне».

Андрій Магера звернув увагу на важливість своєчасного звернення до Конституційного Суду щодо тлумачення виборчих положень Конституції. Він наголосив, що окрім Президента, уряду чи групи депутатів, відповідні подання може робити і Верховний Суд, і омбудсмен, який, на його думку, мав би активніше виконувати свої функції.

Експерт зауважив, що питання правової визначеності виборів потрібно було піднімати ще кілька років тому, адже ризики зриву парламентських чи президентських виборів були очевидні. Проте замість конструктивної дискусії лунали закиди в поширенні «російських наративів». На його переконання, офіційне тлумачення Конституційного Суду зняло б чимало питань як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram