Чому так мало молодих вчителів, як вчаться українські діти за кордоном і в окупації та навіщо говорити про шлюб у школах. Роман Грищук у Кабінеті експертів

В Україні катастрофічно зменшується кількість молодих учителів, а діти масово виїжджають за кордон. Через це держава ризикує втратити ціле покоління у власній системі освіти. Про це у новому випуску програми Кабінет експертів розповів Роман Грищук, народний депутат України.

Грищук наголосив, що бюджет 2026 року вперше з початку повномасштабного вторгнення передбачає суттєве підвищення зарплат педагогам. За його словами, підвищення становить близько 30%. Водночас він визнав, що в реальному вимірі для конкретного молодого вчителя ці кошти не вирішують проблему виживання, адже «в районному центрі гола ставка – це 7-8 тисяч гривень», і молодий педагог змушений брати дві ставки, щоб просто вижити.

Саме тому профільний комітет у Верховній Раді наполягає на зміні моделі оплати праці: зараз «60% зарплати вчителя – це різного роду надбавки», а пропонується зробити високу базову ставку, щоб молодий спеціаліст міг втриматися в професії. «Молодих вчителів до 30 років зараз менше 10% в школах», – розповів експерт.

Окремо було порушено тему онлайн-шкіл, які фактично переїхали з окупованих територій і працюють у віртуальному форматі. Гість назвав таких учителів «місточком між тими дітьми, які там є, і підконтрольною частиною країни», визнаючи водночас, що держава стикається з проблемою оптимізації витрат і неможливістю перевірити якість онлайн-навчання. При цьому підкреслено, що головне завдання – «втримати зв’язок із дітками, які за кордоном, і з дітками, які на окупованій території», інакше Україна втрачає їх назавжди для своєї системи освіти.

Роман Грищук окремо зупинився на проблемі масового виїзду дітей за кордон. Україна намагається зберігати зв’язок із цими дітьми через українознавчий компонент за кордоном, де вивчаються історія України, українська мова та література. Він пояснив, що батьки часто прагнуть, щоб дитина отримала і європейський, і український атестат, адже це дає більше можливостей у майбутньому.

Окремо було сказано про Польщу, де українські діти зобов’язані ходити до польських шкіл. За словами гостя, це призвело до проблеми булінгу: «булінг українських дітей в польських класах змушує батьків знову повертатися до українських шкіл, які легалізуються в польській системі».

Далі розмова торкнулася переходу України на 12-річну систему освіти. Гість наголосив, що «тут поставлена крапка і навряд чи щось буде змінено», адже реформа спрямована на синхронізацію з європейською системою. Старша школа має стати профільною: академічні ліцеї готуватимуть до вступу в університети, а професійні ліцеї даватимуть змогу паралельно здобувати спеціальність. За його словами, важливо створювати великі старші школи, щоб діти мали реальний вибір профілів і предметів, адже до 25% освітньої програми може бути обрано учнем.

Грищук звернув увагу на кризу вибору природничо-математичних спеціальностей. Він зазначив, що «страшенні недобори на хімію, на фізику, на класичну математику і все, що пов’язано з інженерією», тоді як популярністю користуються програмування, юриспруденція та менеджмент. Тут постає дилема між доступністю та якістю: держава потребує інженерів і науковців, але зниження вимог призводить до падіння якості вищої освіти.

Окремий блок стосувався приватних шкіл і освітньої субвенції. Роман Грищук пояснив, що частина приватних шкіл отримує державні кошти на зарплати вчителям, а частина принципово відмовляється, щоб не залежати від бюрократії. Також прозвучала теза про агресивну рекламу іноземних університетів для української молоді та ризик «вимивання найталановитіших», що посилює демографічну яму і змушує університети боротися за абітурієнтів доступністю та якістю.

На завершення Грищук наголосив на глибокій демографічній кризі, зауваживши, що «у нас народжується один, помирає три», і це вже питання не лише моралі, а національної безпеки. Він підтримав розвиток християнської етики, курси підготовки до шлюбу, недільних шкіл при релігійних громадах. Гість наголосив, що держава і освіта відділені від релігії, але загальні етичні норми мають формуватися в суспільстві через вибір батьків і громади.

Далі в розмові йшлося про сім’ю, шлюб і виховання дітей як питання національної безпеки. Грищук говорив про відповідальність вчителів у складних темах виховання, зокрема щодо статевого виховання, наголошуючи, що діти все одно отримують інформацію з інтернету та від однолітків, і поруч має бути дорослий, який може пояснити ці речі без спотворень. Також обговорювалися народження дітей під час війни як складне, але важливе рішення, нові соціальні виплати при народженні дитини та програми підтримки батьків.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram