Атомна галузь палає. Що не так з ринком електроенергії в Україні?

Експертиза
08.09.2020
Атомна галузь палає. Що не так з ринком електроенергії в Україні?

Україна входить до переліку високоенергетично розвинених країн світу. Національна енергетична галузь відповідає потребам ринку електроенергії країни і може виробляти значну її кількість для експорту. Тенденція щорічного зростання показників використання енергоресурсів прогнозує, що споживання електроенергії до 2030 року зросте у 2 рази, споживання нафти для внутрішнього споживання — у 1,5 рази; споживання вугільної продукції — у 2 рази. У той же час, передбачається, що споживання природного газу зменшиться до 49,5 млрд м3.

Визнаний факт, що успішне функціонування атомної галузі є однією з необхідних умов захисту національної безпеки країни. Однак, ефективність вітчизняного паливно-енергетичного комплексу викликає багато питань перед науковцями, економістами та експертами цієї галузі. Українська атомна енергетика перебуває у вкрай важкому становищі. Рекордне зменшення частки генерації, постійні кадрові перестановки, монополізація ринку — все це ставить атомну галузь, яка виробляє половину всієї електроенергії в країні, на межу виживання.

На часі розмова про те, чому склалася така ситуація, який реальний технічний стан атомних блоків, чому уряд власноруч згортає виробництво дешевої атомної енергії?

Український мирний атом

В Україні працюють чотири атомні електростанції з 15 реакторами: Запорізька АЕС, Південноукраїнська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС. Наш енергетичний сектор є дванадцятим за величиною у світі за встановленою потужністю — 54 ГВт. Атомна галузь виробляє близько 48% споживчої електроенергії в країні. А в окремі періоди року, цей внесок перевищує 50%. Еквівалент дорівнює спалюванню близько 40 млн тонн вугілля на рік. Експлуатація атому допомагає підтримувати прийнятний рівень оптового тарифу на електроенергію та зменшує викид в атмосферу «парникових» газів.

 

 

В Енергетичній стратегії України до 2030 року зазначено, що ядерно-енергетичний комплекс у найближчі 20-30 років, відіграватиме стратегічну роль у забезпеченні енергетичної безпеки країни. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке знаходиться під егідою ООН, визнаючи необхідність мінімізувати ймовірність ризиків ядерної енергії в Україні, постійно впроваджує нові заходи та гарантії для поліпшення безпеки в усіх частинах ядерного паливного циклу, від видобутку урану, переробки в експлуатації установки, транспортування та зберігання ядерних матеріалів. У рамках виконання «дорожньої карти з ядерної безпеки» Меморандуму між Україною та ЄС, сторони домовились провести оцінки стану ядерної безпеки енергоблоків АЕС України. Зазначена оцінка, яка стосувалась підтвердження відповідності українських АЕС міжнародним стандартам і вимогам у сфері ядерної безпеки, проводилась спільно експертами з України, від Європейської Комісії та за участі зовнішніх експертів.

Загалом у ході оцінки безпеки було встановлено, що АЕС України повністю відповідають більшості вимог, передбачених стандартами безпеки МАГАТЕ. Неповна відповідність зазначеним стандартам була виявлена в таких сферах, як атестування обладнання, розгляд тяжких аварій та проектних запасів сейсмостійкості. Проте, було відзначено, що на всіх станціях досягнуто поступу у розв’язанні тих питань, де було виявлено неповну відповідність встановленим вимогам.

«Зелений» тариф проти дешевої енергії

Протягом попередніх років кількість встановлення нових сонячних та вітряних електростанцій зростала у геометричній прогресії. Кожній такій електростанції держава пообіцяла виплачувати «зелений» тариф, тобто купувати вироблену ними електрику за завищеними цінами.

У квітні СБУ направила лист Дмитру Разумкову попереджуючи про реальну загрозу енергобезпеці України, чинення спроб дестабілізувати систему Об’єднаної енергетичної безпеки через бесконтрольне зростання генеруючих підприємств «зеленої» енергетики і недосконалість ціноутворення на ринку. Такий меседж означав, що енергоринком рухає комерційний принцип, який зовсім не враховує реальні потреби ОЕС України. Навпаки, такі тенденції розбалансовують роботу генеруючих підприємств, а це веде до аварійних ситуацій та підвищенню тарифів для населення.

Натомість, Ольга Буславець – в.о. міністра енергетики, щоб врегулювати існуючі проблеми на енергоринку, просто зупинила роботу трьох блоків АЕС і зменшила виробництво ще на 5 блоках. За її словами, причиною цього стало падіння споживання електроенергії на споживчому ринку. В результаті виник надлишок виробленої енергії. У зв’язку з цим дискусія навколо подальших умов роботи відновлюваних джерел енергії затягнулася.

 

 

Експерти ж, зазначають, що зупинка атомних блоків – це свідоме рішення в угоду певних гравців на ринку. Підвищиться попит на енергію сонячних станцій, які працюють на дорогому «зеленому» тарифі. А також, додатково навантажить вугільні електростанції (ТЕС). Зменшення генерації атомних електростанцій призведе до зменшення пропозиції електроенергії на ринку, а це дозволить підвищити попит на вугілля та вивести із простою вугільні шахти, а також дозволить збільшити попит на «зелену» енергетику.

Однак через зростання останнім часом  значної кількості «зелених» електростанцій, коштів для всіх невистачає. До того ж «зелени» тариф обходиться державі не дешево. Тому уряд веде переговори з інвесторами в альтернативну енергетику України про те, аби вони погодилися на добровільне зниження «зеленого» тарифу.

«Найближчим часом будуть проведені фінальні дискусії з вибором того сценарію, який дозволить отримати прозорі, зрозумілі правила для інвесторів, і одночасно збалансувати як технічно, так і фінансово енергетичну систему і ринок електроенергії», — зазначила Ольга Буславець.

До слова, президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні антикризового штабу підтримали «зелену» енергетику на догоду інвестиційному іміджу України. Однак таке рішення було ухвалено на шкоду «мирному атому» і кінцевої вартості електроенергії. Водночас зазначимо, що собівартість атомної енергії набагато нижча, аніж теплової чи «зеленої». Потужнсть генерації АЕС цього року впала на понад 50% від загальної встановленої.

Загальна криза державного управління на енергетичному ринку призвела не тільки до зниження обсягів виробництва енергії АЕС, а і спровокувала скорочення персоналу на цих підприємствах, затримку виплат заробітної плати, чисельні страйки.

Чи виживе атомна енергетика в Україні?

Бій без правил – так можна охарактеризувати те, що відбувається на вітчизняному енергоринку. Відновлювальна енергетика та вугілля, на замовлення окремих учасників ринку, витісняють мирний атом, а з ним і дешеву електроенергію. Неприпустимою є та політика, яку наразі реалізує уряд. Відносини на енергоринку мають зберігатися ринковими. А виживання неприбуткових галузей не може відбувається за рахунок економічно вигідних для країни і перспективних, накшталт атомної.

Керівник Фонду розвитку ядерної енергетики Анатолій Шведов зазначає:
«Суспільство має замислитися і спрямувати зусилля на створення реакторів нового покоління. Світ користується технологічними процесами, розробленими півстоліття тому. Останнім великим, але фатальним експериментом у цій царині був Чорнобиль. Україна має розписати свою атомну стратегію і долучатися до світового процесу створення реакторів нового покоління».

 

Згідно оновленого Прогнозного енергетичного балансу України, уряд планує з урахуванням терміну експлуатації українських ядерних станцій, в 2020 році виконати всі відкладені ремонтні роботи, щоб «Енергоатом» міг продовжувати виконання соціальних зобов’язань в межах механізму PSO в період опалювального сезону 2020/2021 рр. Продовженням роботи в цьому напрямку має стати розробка плану стратегічного оновлення та модернізації атомних блоків та заміну атомних реакторів на нові – з сучасною системою убезпечення та екологічності. Забезпечення надійної роботи енергосистеми країни неможливе без розробки та оновлення підходів у стратегії розвитку атомної галузі. Практика показала, що «зелений» тариф може виконувати функцію додаткового джерела відновлювальної енергії. Враховуючи його вартість на ринку – для більшості населення України він стане економічно обтяжливим. Енергетична політика уряду має віддати перевагу мирному атому.

Незважаючи на те, що минуле десятиліття загальний річний обсяг виробництва енергії в Україні збільшувався, також збільшувалася частка виробництва енергії на атомних електростанціях. Тобто, ядерна енергетика стала головним стабілізуючим фактором системи енергопостачання країни.   Усі вищезазначені факти, а також аналіз енергетичних запитів країни говорять про доцільність та необхідність розвитку в Україні ядерної енергетики. Вибір такого способу також відповідає світовій тенденції.

 

Роман Аблязов, Кабінет експертів.