Альтернативна служба, бронювання священнослужителів та статус УПЦ. В’ячеслав Горшков у Кабінеті експертів

Станом на сьогодні в Україні заброньовано від мобілізації 7 907 священнослужителів. Паралельно в Україні готується реформа законодавства про альтернативну службу під час воєнного стану, яка передбачатиме два види служіння – цивільне та у війську на посадах без використання зброї. Про це йдеться у новому випуску Кабінету експертів, гостем якого став начальник відділу у справах релігій Державної служби етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков.

Релігійно-міжконфесійна сфера в Україні демонструє багато феноменальних явищ. В’ячеслав Горшков на початку ефіру підтвердив цю думку, зауваживши: «Україна дає фору по релігійному розмаїттю і по рівню міжрелігійною злагоди так само іншим країнам». За його словами, діалог між християнами діє не лише на рівні Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), а й масштабується в кожній області через міжрелігійні ради при обласних адміністраціях.

Відповідаючи на запитання щодо співвідношення світськості держави та її релігійного коріння, В’ячеслав Горшков наголосив, що світськість не слід трактувати як атеїзм: «Атеїзм він нав’язувався, світськість вона не нав’язується, але якраз в умовах світської держави немає державної церкви». Він підкреслив, що Україна історично є поліконфесійною. Попри окремі міжконфесійні конфлікти в минулому, Україна ніколи не знала релігійних війн. Також він додав, що «без релігійних засад, без фундаментів релігійних важко казати, говорити щось, розмірковувати про джерела моралі і етики».

Аналізуючи процеси секуляризації на прикладі візиту Папи Римського до Парижа, який зібрав сотні тисяч вірян, спікер пояснив, що сама релігійність людини нікуди не зникає, але змінюються її форми. Урбанізація та руйнування традиційного сільського укладу призвели до атомізації суспільства, через що релігійні спільноти зараз перебувають у пошуку нових форматів практики віри.

Стосовно кількості релігійних організацій в Україні, В’ячеслав Горшков зазначив, що їх налічується близько 30 тисяч, якщо враховувати тимчасово окуповані території. З початку повномасштабного вторгнення активна комунікація між державою та конфесіями дозволила детальніше уточнити релігійну карту країни. В’ячеслав Горшков відзначив високий рівень довіри держави до самоорганізації громад та рівність усіх конфесій у ВРЦіРО, де рішення ухвалюються консенсусом незалежно від чисельності церкви. Коментуючи прагнення нових харизматичних церков (Української Міжцерковної Ради) долучитися до ВРЦіРО, він зазначив, що з точки зору держави це було б логічно для покращення комунікації, проте рішення належить самій Раді.

Висвітлюючи контекст війни, гість програми розповів про процедуру короткострокових службових виїздів священнослужителів за кордон для адвокації інтересів України та залучення гуманітарної й військової допомоги. За його словами, відсоток осіб, які не повернулися, є надзвичайно малим і перебуває за межами соціологічної похибки, оскільки «для релігійних організацій все ж таки слово «чесність» щось значить».

Окрему увагу було приділено питанню бронювання священнослужителів за постановою Кабміну № 76. ДЕСС розробила відповідні критерії та нормативні акти, які пройшли затвердження у Мін’юсті та міжвідомче погодження з Міноборони та МВС. Наразі до переліку критично важливих потрапило 11 220 релігійних організацій, а фактично заброньовано 7 907 осіб. Бронюванню підлягають три категорії: керівники релігійних організацій, працевлаштовані священнослужителі, а також священники, які відряджаються для служіння за кордон.

Щодо Української Православної Церкви (Московського патріархату) (УПЦ), В’ячеслав Горшков пояснив, що встановлені критерії критичності наразі не дають можливості цій конфесії бронювати своїх священнослужителів. Відповідно до Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», ДЕСС покладено обов’язок досліджувати організації на наявність ознак афілійованості із забороненою в Україні РПЦ. У ході перевірки Київської митрополії УПЦ було виявлено, що її керівник є постійним членом синоду РПЦ, і офіційних рішень про вихід із цих органів управління УПЦ досі надати не змогла.

Наприкінці ефіру було піднято питання альтернативної (невійськової) служби для віруючих громадян відповідно до статті 35 Конституції України. Чинний Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» стосується лише строкової служби і не може застосовуватися в умовах мобілізації під час воєнного стану. Головним розробником нового законодавства визначено Міністерство економіки, оскільки це питання стосується трудових відносин. За словами представника ДЕСС, очікується запровадження двох видів альтернативної служби: цивільної (поза військом) та служби без зброї безпосередньо у складі Збройних Сил України.

Підсумовуючи, В’ячеслав Горшков закликав релігійні організації пацифістського спрямування до богословського переосмислення умов сучасної війни. Він підкреслив, що коли людина збиває ворожий дрон чи ракету, «вона ж нічию кров не проливає, вона зупиняє машину, яка несе смерть цивільним».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram