громадянський рух

Олександр Заєць: «Залишається актуальним питання проведення в Україні єдиної недискримінаційної політики в сфері релігії»

1 липня 2010 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який 15 липня підписав Президент України В.Янукович.

Згідно з преамбулою зазначеного Закону, ним „визначаються засади внутрішньої політики України у сферах розбудови державності, розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, в економічній, соціальній та гуманітарній сферах, в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки, а також засади зовнішньої політики України”.

У статті 1 Закону наголошується, що „засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах”. У статті 2 зазначено, що „засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні права і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, …зміцненні демократичних засад суспільного і державного життя, забезпеченні верховенства права…”. Серед принципів, на яких має ґрунтуватися внутрішня і зовнішня політика, зокрема зазначено:верховенство права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, повага до гідності кожної особи;відкритість та прозорість процесів підготовки і прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування;повага до прав людини та її основоположних свобод.

Релігійний аспект

В Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» є низка положень, які мають відношення до релігійних прав і свобод.
Так, відповідно до статті 10 цього Закону основними засадами внутрішньої політики в гуманітарній сфері, що стосуються свободи совісті та віросповідання визначені:відновлення повноцінного діалогу між представниками різних соціальних та етнічних груп, культур та релігійних конфесій;забезпечення умов для формування толерантного суспільства, гарантування свободи совісті та віросповідання.Слід зауважити, що законодавчі положення про “відновлення повноцінного діалогу між представниками …релігійних конфесій” викликають певне здивування з огляду на те, що в Україні вже багато років активно розвивається міжконфесійний діалог у різних форматах. Зокрема, це стосується Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Наради представників християнських Церков України, Українського Біблійного товариства, Ради Євангельських Протестантських Церков України та інших міжцерковних організацій, діяльність яких відома широкій громадськості в країні та далеко за її межами.

Відносно аспекту “гарантування свободи совісті та віросповідання”, то наразі залишається актуальним питання проведення в Україні єдиної недискримінаційної політики в сфері релігії та по відношенню до різних Церков, як це визначено чинним законодавством. Метою цього є усунення регіональних відмінностей у політиці в сфері свободи віросповідання. Варто пам’ятати, що Конституція України гарантує усім громадянам рівні права, в тому числі й у можливостях вільного сповідання своїх релігійних поглядів. Тому реалізація єдиної національної політики у сфері забезпечення права на свободу віросповідання є одним із найважливіших обов’язків держави у цій сфері.

Разом з цим, важливим є питання можливого внесення змін до законодавства про свободу совісті та релігійні організації в контексті плану законопроектних робіт на 2010 рік. На думку Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, внесення відповідних змін має відбуватися в наступному порядку: спочатку ухвалення закону про Концепцію державно-конфесійних відносин, а вже потім – доопрацювання змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». На переконання представників конфесій, важливими передумовами цього процесу має бути усталений діалог між Церквами та владою, а також широка підтримка цих ініціатив у Верховній Раді України.

У статті 10 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» ще однією засадою визначено „створення умов для консолідації суспільства на основі національної системи духовних цінностей, у центрі якої людина, її розвиток, її права і свободи, максимальне забезпечення її потреб”.

У зв’язку з цим з’являється надія на те, що з ухваленням цього Закону така система цінностей буде сформована відповідними органами державної влади, що дозволить в майбутньому уникати таких прикрих речей, як пасивна підтримка представниками української влади бездуховних ініціатив на рівні міжнародних організацій (як приклад, результати квітневої сесії ПАРЄ у цьому році щодо „однополих партнерств” тощо).
Крім того, пунктом 2 статті 11 цього Закону до основних засад в сфері зовнішньої політики віднесено „створення сприятливих зовнішньополітичних умов для розвитку української нації, її економічного потенціалу, історичної свідомості, національної гідності українців, а також етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності громадян України усіх національностей”. Прикінцеве формулювання є дещо зміненим варіантом статті 11 Конституції України.

Також відповідно до статті 5 зазначеного Закону серед основних засад внутрішньої політики у сфері формування інститутів громадянського суспільства є:посилення впливу об’єднань громадян на прийняття суспільно важливих рішень;проведення регулярних консультацій з громадськістю з важливих питань життя суспільства і держави.

В контексті цих засад Закону хочеться сподіватись на те, що в майбутньому відповідні державні органи влади будуть більш активно і дієво проводити консультації з громадськістю в цілому і з Церквами і релігійними організаціями зокрема задля вироблення рішень з важливих питань розвитку суспільства. Такі негативні приклади, як ігнорування представниками влади позиції громадськості щодо законодавчих ініціатив стосовно мирних зібрань, недосконалості законодавства про реєстрацію юридичних осіб та інші, мають відійти у минуле.

Олександр Заєць, ІРС.

ФОРУМ «ВСІ РАЗОМ!» У МИКОЛАЄВІ: ПІСЛЯМОВА
22.10.2018

5-6 жовтня в Миколаєві пройшов Християнський Громадянський Форум «Всі разом!». Подія відбулася в рамках Національної кампанії розвитку лідерів та управлініців для суспільних і державних перетворень на основі християнських цінностей. Пропонуємо ознайомитися з відгуками учасників Форуму про захід.

ВІДБУВСЯ ХРИСТИЯНСКИЙ ГРОМАДЯНСЬКИЙ ФОРУМ У МИКОЛАЄВІ
08.10.2018

5-6 жовтня  2018 відбувся Християнський Громадянський Форум «Всі разом!». Подія була присвячена обговоренню стратегій та інструментів реалізації найкращих перетворень в Україні. Насамперед йшлося про те, як реалізувати бачення змін в сім’ї, культурі, освіті, економіці, політиці, громадянському секторі та медіа на основі християнських цінностей. 

Понад тисяча громадян просять Київраду відправити Зозулю у відставку
02.10.2018

Резолюція недовіри начальнику Управління патрульної поліції Києва Юрію Зозулі набрала понад 1000 підписів. Громадяни України просять депутатів Київської міської ради проголосувати відповідне рішення; це стане підставою для звільнення Зозулі із займаної посади.

Рух «Всі разом!» подбав про якісне наповнення PodyаkaFest
28.09.2018

23 вересня на Хрещатику пройшов івент PodyаkaFest в рамках Всеукраїнського Свята Подяки.  На запрошення центрального оргкомітету офіс руху «Всі разом!» став координатором цього фестивального містечка. Близько півсотні локацій, денна сцена, фестиваль вуличної їжі та багато іншого. Свято розпочалося із феєричного заїзду колони байкерів. Усі вони їхали із яскравими прапорами «Свято Подяки» та «Всі разом —…

НА МИКОЛАЇВСЬКОМУ ФОРУМІ «ВСІ РАЗОМ!» ГОВОРИТИМУТЬ ПРО СТРАТЕГІЮ ЗМІН
24.09.2018

5-6 жовтня 2018 у Миколаєві відбудеться Християнський Громадянський Форум «Всі разом!». Кожний з промовців розкриватиме стратегію громадської участі віруючих в суспільно-політичному житті громади. А також передаватиме навички реалізації суспільних і державних змін на основі християнських цінностей.

Офіс «Всі разом!» став координатором Podyaka Fest
12.09.2018

Команду руху «Всі разом!» запросили організувати Podyaka Fest  в рамках Всеукраїнського Свята Подяки 23 вересня на Хрещатику. Це фестивальне містечко з понад півтостнею локацій, денною сценою та фестивалем вуличної їжі.  Уже кілька місяців триває підготовка до Свята Подяки і зокрема до денної програми Podyaka Fest. Офіс руху «Всі разом!» потурбувався, щоб гості свята отримали для себе…

Доктор юридичних наук М. Медведєва: чому не варто приєднуватися до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад
05.11.2018

Обґрунтування непідписання Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад

Рекомендації ГО «Рух «Всі разом!» щодо Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у місцевих громадах
01.11.2018

Хартію рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад розробила організація «Рада європейських муніціпалітетів і регіонів»  у 2004 році, членом якої є Асоціація міст України. Документ не розглядався українською експертною спільнотою, не був проголосований на засіданні Кабінету Міністрів України та не ратифікований Верховною Радою України.

Суспільний опір країн Європи та світу проти ґендерної ідеології
24.09.2018

Національне законодавство різних країн активно переписують під вимоги ґендерних ідеологів. Головна мета – скасувати природні ролі чоловіка та жінки, деформувати ідентичність, зруйнувати інститут сім’ї та унормувати одностатеві сексуальні стосунки. Ґендерна ідеологія проникає в усі сфери суспільного життя, передусім через антидискримінаційні пункти у законодавстві. Але нині чи не головним правовим механізмом впровадження ґендерної ідеології є Стамбульська…

Культура та християнський вплив в Україні
13.07.2018

Що таке культура? Культура це в першу чергу — набір цінностей і моделі поведінки, які проявляють себе в різних формах (в тому числі в мистецтві та моралі, етика та естетика). Культура це факт нашого існування.

МЕЖІ ТОЛЕРАНТНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКОНІВ: стратегічні принципи
13.07.2018

Коли соціальний і медійний простір наповниться здоровою інформацією про реальність існуючих небезпек, владі не просто буде боротися із суспільною думкою і вона змушена буде її враховувати, зав’язавши відкритий суспільний діалог або розпочавши народні обговорення з ключових питань, що стосуються розширення переліку та змісту основних прав людини.

Міжцерковна рада в системі громадянського суспільства»
13.07.2018

Саме духовну систему, вірніше її частину, що включає в себе функціонування, розвиток, вплив на суспільство в цілому Християнських Церков, через практичний приклад співпраці різних християнських конфесій і деномінацій у спільній Духовній Раді Християнських Церков Запорізького краю, і буде йти мова у цій статті.

день семьи